Інформаційні відомості про ДГГМЕ

Інформаційні відомості про ДГГМЕ

Загальні відомості.

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція створена наказом Мінводгоспу УРСР від 26 грудня 1979 року №630 є бюджетною неприбутковою організацією. Згідно наказу Державного комітету України по водному господарству від 07.04.2006 року №62 «Про перепідпорядкування Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції» належить до сфери управління Донецького облводгоспу.

Експедиція є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства України, печатку зі своїм найменуванням, штампи та інші реквізити.

Експедиція розташована за адресою: 86020, смт. Очеретине, Донецької області, мікрорайон Гідробудівників, 11/1.

До складу Донецької ГГМЕ входять наступні структурні підрозділи:

Керівний склад;

При керівництві;

Відділ бухгалтерського обліку та звітності;

Комплексна партія;

Донецький гідрогеолого-меліоративний загін;

Слов’янський гідрогеолого-меліоративний загін;

Маріупольський гідрогеолого-меліоративний загін;

Лабораторія моніторингу вод та грунтів;

Ремонтно-експлуатаційна дільниця.

Станом на 01.01.2016 облікова кількість штатних працівників становила 51,5 людини, з нихІТП - 36, робітники – 15,5.

У своїй діяльності експедиція керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наказами Донецького облводресурсів та Положенням про Донецьку гідрогеолого-меліоративну експедицію.

Основними завданнями Донецької ГГМЕ є:

- оцінка еколого-меліоративного стану зрошуваних та осушуваних земель і виявлення причин та тенденцій його змін;

- оцінка ефективності меліоративних заходів;

- оцінка якості поливних, дренажних та скидних вод;

- оцінка впливу меліорації на якість та родючість ґрунтів;

- оцiнка технiчного стану мелiоративних систем та його впливу на еколого-мелiоративний стан зрошуваних, осушуваних угiдь, прилеглих територiй і підтоплення сільських населених пунктів;

- розробка пропозицiй з покращення еколого-мелiоративного стану та лiквiдацiї пiдтоплення;

 

- ведення облiку та оцiнки еколого-мелiоративного стану зрошуваних та осушуваних земель i технiчного стану мелiоративних систем.

 

 Виробнича діяльність.

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснює контроль за еколого-меліоративним станом зрошуваних та осушуваних земель, хімічним складом грунтових вод, якістю поливних, дренажних вод, технічним станом дренажних систем, підтопленням сільських населених пунктів в зоні впливу меліоративних систем та за її межами у 15 адміністративних районах та 3 містах області.

Під наглядом Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції знаходиться 82,3 тис. га зрошуваних земель, 4,7 тис. га осушуваних земель, 9,4 тис. га земель, захищених колекторно-дренажною мережею. Контроль за підтопленням здійснюється в усіх сільських населених пунктах області.

Спостереження за рівнем ґрунтових вод здійснюється по 456 режимно-спостережним свердловинам (на балансі 745), розташованих у всіх підконтрольних районах і містах області.

Спостереження за змінами гідрохімічного стану та поживного режиму ґрунтів проводяться на 26 грунтово-сольових стаціонарах.За даними спостережень Донецької ГГМЕ еколого-меліоративний стан зрошуваних земель на післяполивний період 2015 року склався наступним чином:

- сприятливий - на площі 29,4 тис. га (35,7% від загальної площі зрошуваних земель);

- задовільний - на площі 46,5 тис. га (56,5%);

- незадовільний - на площі 6,4 тис. га(7,8%);

У формуванні несприятливого еколого-меліоративного стану земель у цей період основним чинником (85%) є солонцюватість грунтів з підвищеним вмістом натрію й магнію у верхніх шарах у вбирному комплексі грунту, 14% - засоленість грунтів, 1% - високий рівень грунтових вод.

Еколого-меліоративний стан осушуваних земель на середину вегетаційного періоду 2015 року оцінювався як:

- сприятливий -на площі 0,1 тис. га (1,8% від загальної площі осушуваних земель);

- задовільний -на площі 0,9 тис. га (20,3%);

- незадовільний - на площі 3,7 тис. га (77,9%).

Незадовільний еколого меліоративний стан склався через незадовільну роботу гідротехнічних споруд на осушуваних землях у заплавах річок Вовча та Кривий Торець.

Найбільш суттєвим показником еколого-меліоративного стану зрошуваних земель є якість зрошувальної води. Водою І классу на кінець поливного періоду 2015 року забезпечено 1,2 % (від земель, охоплених спостереженнями), водою ІІ класу (обмежено придатною для зрошення) - 66,8 % та непридатною - 32,0 %.

Внаслідок різної тривалості та інтенсивності зрошення обмежено придатною та непридатною водою, без застосування комплексних агромеліоративних та агротехнічних заходів на зрошуваних грунтах, розвиваються процеси деградації. Це засолення, декальцинація верхніх кореневмісних шарів, злитизація, дегуміфікація, руйнування агрономічно цінної структури, осолонцювання верхніх шарів з підвищенням у вбирному комплексі грунту вмісту натрію й магнію, забруднення важкими металами. У сільськогосподарських рослинах також підвищується вміст токсикантів, погіршується якість продукції, врожай знижується до 50% залежно від ступеню прояву негативних процесів.

З метою збереження високої родючості меліорованих земель і поліпшення гідрогеологічних умов на зрошуваних та прилеглих землях діє горизонтальний дренаж на площі 9,4 тис. га. За результатами спостережень за хімічним складом дренажних вод, що скидаються у гідрографічну мережу (річки, водоймища, балки) і Азовське море, дренажні води, переважно, сульфатні за аніонами, змішані за катіонами, мінералізація становить 0,7-8,3 г/дм3. Загальний обсяг дренажного стоку по області за 2015 рік становив 365,6 тис.м3. Розподіл за забрудненістю річних обсягів стоку наступний:

- незабруднені води - 5,1 тис.м3(1,4%);

- умовно забруднені води – 325,5 тис.м3(89,0%);

- забруднені води – 35,0 тис.м3(9,6%).

Оцінка забруднення виконувалась за вмістом хлоридів, нітратів, нітритів, амоній-іонів, фосфат-іонів, фтору, залізом загальним, марганцем.

Лабораторні дослідження є невід’ємною частиною комплексу робіт з моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель. Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Донецької ГГМЕ 30 січня 2013 року отримала свідоцтво про атестацію № 209 на право проведення вимірювань 31 показника фізико-хімічних властивостей ґрунтів, 33 показників якості води для виконання комплексу лабораторних досліджень, необхідних для визначення кількісних та якісних характеристик водно-фізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів, їх сольового складу, а також хімічного складу ґрунтових, дренажних та поверхневих вод.

Донецька ГГМЕ щорічно виконує 23-25 тис. умовних аналізів води та грунту.

В поверхневих, підземних та зворотних (дренажних) водах проводяться вимірювання:

- температури, запаху, каламутності, водневого показника (рН);

- масової концентрації завислих речовин, амоній- іонів, нітрат-іонів, нітрит-іонів, фосфат-іонів;

- лужності загальної, кислотності, жорсткості загальної;

- масової концентрації двоокису вуглецю, гідрокарбонат-іонів, сухого залишку, сульфат-іонів, хлорид-іонів, фторид-іонів, кальцію, магнію, заліза загального, нікелю, хрому загального, хрому (VI), хрому (ІІІ), міді, кадмію, цинку, марганцю.

В зворотних (стічних) водах окрім вищезазначених проводяться вимірювання таких показників:

- масова концентрація завислих речовин, кобальту, молібдену;

Вимірювання наступних показників проводиться тільки в поверхневих водах:

- кольоровість;

- масова концентрація фосфору загального; сірководню та сульфід-іонів, перманганатної окислюваності, кремнію;

В пробах грунтуздійснюються вимірювання таких показників якості грунту:

- водневого показника (рН), масової частки щільного залишку водної витяжки;

- водневого показника (рН) сольової витяжки;

- масова концентрація кальцію, магнію, калію, натрію, сульфат-іонів, хлорид- іонів, карбонат-іонів, бікарбонат-іонів водної витяжки;

 - масова частка карбонатів, амонію обмінного; калію обмінного, марганцю обмінного;

- масова концентрація алюмінію обмінного, натрію обмінного, кальцію обмінного, магнію обмінного, кислотності гідролітичної, кислотності обмінної, ємності катіонного обміну, суми поглинутих основ;

- масова частка органічної речовини, рухомих сполук фосфору, рухомих сполук калію, рухомих сполук сірки, рухомих сполук заліза 2-валентного, заліза 3-валентного, нітратного азоту, амонійного азоту, сірководню;

- вологість, вологість гігроскопічна;

- масова частка сухої речовини;

Донецька ГГМЕ проводить спостереження за гідрогеологічною обстановкою в сільських населених пунктах області з метою встановлення наявності підтоплення та з’ясування його причин. Підтоплення відноситься до числа прогресуючих негативних явищ, які формуються під впливом природних і техногенних чинників та їх взаємодії.

Станом на 01.10.2015 року Донецькою ГГМЕ було обстежено 58 сільських населених пунктів області на загальній площі 7,3 га. За результатами обстеження в зоні постійного підтоплення знаходиться 51 село на площі 1,6 тис. га. Для захисту від підтоплення 10 сільських населених пунктів забезпечені колекторно-дренажною мережею загальною площею 0,3 тис.га.

Основними причинами підтоплення були:

- підпір рівня ґрунтових вод ставками та водосховищами;

- замулення річок та балок;

- близьке залягання водотриву;

- низькі гіпсометричні відмітки поверхні території;

- незадовільний технічний стан колекторно-дренажної і осушувальної мережі.

Оцінка якості води 24 джерел водопостачання була проведена за вмістом мікроелементів, важких металів, біогенних компонентів та інших сполук. За результатами обстеження виявлено, що вода у 23 джерелах водопостачання не відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм України (ДсанПін) за мікробіологічними, органолептичними та токсикологічними показниками.

На підставі розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 15.04.2009 р. №163 про Тимчасовий порядок щодо підготовки правових актів з надання водних об’єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди, Донецька ГГМЕ надає довідки якості води у ставках, які використовуються для риборозведення та виробництва сільгосппродукції.

Згідно переліку платних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1743 від16.11.2002р. експедиція виконує наступні види робіт:

- хімічні аналізи води та грунту для фізичних і юридичних осіб;

- висновки про поживний режим грунтів.


Також, Донецькою ГГМЕ за період з 22 по 26 серпня 2016 року було

виконано наступні види робіт:

Гідрогеолого-меліоративне обстеження зрошуваних та прилеглих земель, заміри РГВ в РСС, відбір проб води з джерел зрошення, виконання грунтово-сольової зйомки, механічне буріння, відбір проб грунту, ручне буріння, відбір проб для визначення вологості грунту, ручне зондувальне буріння, відбір проб грунту по: Базі Донецької ГГМЕ, Костянтинівському районі СТОВ «Імпульс», «Злагода»,»Світоч», «Урожай», «Агросоюз», «Європродукт», Ясинуватському районі ТОВ «Спартак-Два», ТОВ «Орлівське», ТОВ «Бета-Агро-Інвест» діл. Расвет, діл. Більшевік, Володарський район ПАТ «Юг-Агро», Мангушському районі ПП «Руденко».

 

Було проведено обстеження на предмет підтоплення ґрунтовими водами с. Романівка, Костянтинівського району.

 

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснює контроль за гідрогеологічною обстановкою в сільських населених пунктах, які знаходяться в зоні впливу меліоративних систем та за її межами.

Обстеження сільських населених пунктів проводилось з метою встановлення наявності та масштабу підтоплення, з'ясування його причин.

Обстеження сільських населених пунктів складалось зі збирання первинної інформації в сільських радах про наявність підтоплення. В подальшому обстеження проводилось шляхом замірів рівнів води в індивідуальних та громадських колодязях, підвалах, візуального огляду обстежуваної території та опитування місцевого населення.

Обстеження проводилось у присутності представників сільських рад.

За результатами обстеження складались акти про межі, причини та тип підтоплення з рекомендаціями щодо його ліквідації. Акти обстеження з картами глибин залягання РГВ надавались головам сільських рад.

При наявності колекторно-дренажної мережі в актах вказувались відомості про технічний стан дренажу та необхідні заходи з покращання його роботи.

Організація робіт по обстеженню та оцінці підтоплення сільських населених пунктів виконувалась у відповідності з Водним кодексом України (ст.7 п.3), ВНД 33-5,5-07-99, “Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель” та згідно програми робіт Донецької ГГМЕ на 2016 рік.

За звітний період (період з 1 жовтня 2015 року по 1 жовтня 2016 року) було обстежено 41 сільський населений пункт загальною площею 7,1 тис.га. За результатами обстеження підтоплення виявлено в 30 селах на площі 1,2 тис.га, у тому числі постійне – 0,5 тис.га, періодичне – 0,7 тис.га.

У 15 селах виявлено підтоплення селітебної зони на площі 0,06 тис.га.

В зоні впливу меліоративних систем знаходиться 3 села загальною площею 1,4 тис.га.

Сума опадів за звітний період по області склала 345 мм, середня температура повітря становила +13,70С.

Під впливом кліматичних факторів рівні ґрунтових вод, у порівнянні з минулим роком, переважно, знизилися у середньому на 0,1 – 0,5 м, максимально в Костянтинівському району на 1,4 – 1,6 м. На півночі спостерігалося підвищення рівня грунтових вод на 0,1 – 0,6 м, максимально на 1,1 – 1,2 м у Лиманському районі.

Основні чинники підтоплення такі:

  • високий РГВ у зниженні рельєфу місцевості;

  • замулення річок та балок;

  • підпір рівня ґрунтових вод ставками і водосховищами;

  • близьке залягання водоупору;

  • незадовільний технічний стан колекторно-дренажної мережі.

Постійне підтоплення селітебної зони виявлено у 15 селах на площі 0,06 тис.га, у т.ч. через високий РГВ у зниженнях рельєфу місцевості – 0,05 тис.га, замулення балок і річок – 0,006 тис.га, підпір РГВ ставками – 0,004 тис.га.

 

Пропозиції

Для ліквідації підтоплення селітебної зони сільських населених пунктів рекомендується провести комплекс заходів:

  • ремонт КДМ на площі 19,3 га;

  • будівництво КДМ на площі 26,8 га;

  • зниження рівня води у 5 ставках;

  • розчищення річок та балок загальною протяжністю 10,9 км.

 

Запорука доброго врожаю в умовах глобального потепління – це зрошення.

 

По даним Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції спостерігається погіршення кліматичних умов, а саме зменшення кількості опадів та підвищення температури повітря, для етапів органогенезу рослин.

Кліматичні умови

Кліматичні умови за період квітень-вересень 2016 року характеризуються нерівномірним випаданням атмосферних опадів, теплою весною та помірно спекотною посушливою погодою влітку.

Сума опадів по області за звітний період становила 190 мм, що на рівні від минулорічних значень та менше на 81 мм від середньобагаторічних значень.

Опади випадали нерівномірно. Найбільш посушливим був серпень на півдні та на півночі області.

Найбільша кількість опадів випала в травні у центрі області (54 мм, 27% від кількості за звітний період по МС Донецьк), що більше на 2 і 4 мм від минулорічних та середньобагаторічних значень, відповідно, та в червні на півночі області (52 мм 26% від кількості за звітний період по МС Бахмут), що менше на 17 мм середньобагаторічних та більше на 5 мм від минулорічних значень.

Найменша кількість опадів випала у серпні на півдні та на півночі області (19 і 13 мм), що менше на 37 і 13 мм від середньобагаторічних та більше на 1 і 3 мм від минулорічних значень.

Середня температура повітря по області становила +22,4 0С, що вище на 4,90С від середньобагаторічних та нижче на 0,10С від минулорічних значень.

Літо було тепліше ніж у минулому році. Середньодобова температура у червні склала +26,00С, що вище на 1,30С від минулорічної. Середньодобова температура у липні складала +28,60С, що на 0,10С вище від минулорічної, у серпні - +26,50С, що на 1,90С нижче від минулорічної.

Під впливом кліматичних факторів рівні ґрунтових вод, у порівнянні з минулим роком, переважно, знизилися у середньому на 0,1 – 0,5 м, максимально в Костянтинівському району на 1,4 – 1,6 м.

 

Наведені дані свідчать про те, що ситуація з кількістю опадів буде і надалі погіршуватися. І для стабільного розвитку рослин та для їх плодоношення – альтернативи зрошенню не має.


Донецькою ГГМЕ за період спостереження на підставі лабораторних досліджень було зроблено висновок про хімічний склад води з колодязів у с-щі Шевченко Перше Улянівської сільської Ради Покровського району.

Вода за мінералізацією слабомінералізована (2,4-3,0 г/дм3, вул. Тимирязева, №3, №10). За водневим показником вода нейтральна (рН – 7,5 одиниць рН). За хімізмом вода сульфатна та гідрокарбонатно-сульфатна за аніонами, натрієва та кальцієво-магнієвая за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 19,00-31,50 мг-екв, у тому числі карбонатна – 10,30-12,60 мг-екв, некарбонатна – 8,70-18,90 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (984-1584 мг/дм3) перевищує ГДК у 2,0-3,2 рази, загальна жорсткість (19,0-31,5 мг-екв) - у 1,9-3,2 рази, мінералізація (2400-3000 мг/дм3) - у 1,6-2,0 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 13,4-16,9 мг-екв/дм3, загальна лужність – 10,3-12,6 мг-екв/дм3, токсична лужність – 8,3-10,6 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлор – 4,1-7,7 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 23-60%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

При обстежені с. Шевченко Перше, яке проводилося з метою контролю за гідрогеологічною обстановкою, встановлення наявності та масштабу підтоплення, підтоплення не виявлено.

Висновок

Вода з колодязів у с. Шевченко Перше не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів.

При обстежені села підтоплення не виявлено.

 

 

Склав: начальник Комплексної партії С.О. Письмак

 

Еколого-меліоративний стан зрошуваних земель Донецької області.

Станом на 1 жовтня 2016 року під наглядом Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції знаходиться 82,3 тис.га зрошуваних земель, в тому числі 28,6 тис. га входять до складу 16 міжгосподарських зрошувальних систем, 53,7 тис. га – землі «малого» зрошення.

Сума опадів у середньому по області за період квітень-жовтень становила 190 мм. Середня температура повітря по області становила+22,40С.

Під впливом кліматичних факторів рівні ґрунтових вод, у порівнянні з минулим роком, переважно, знизилися у середньому на 0,1 – 0,5 м, максимально в Костянтинівському району на 1,4 – 1,6 м. На півночі спостерігалося підвищення рівня грунтових вод на 0,1 – 0,6 м, максимально на 1,1 – 1,2 м у Лиманському районі.

Горизонтальним дренажем від підтоплення захищається 9,4 тис. га сільськогосподарських угідь, з них на прилеглих землях – 2,2 тис. га, на зрошуваних – 7,2 тис. га. В сільських населених пунктах дренажем від підтоплення захищено 0,4 тис. га.

На кінець вегетаційного періоду розподіл площ зрошуваних земель за глибиною залягання РГВ такий: до 2 м – 0,2 тис. га, 2-3 м – 0,7 тис. га, 3-5 м – 3,1 тис. га, >5 м – 78,3 тис. га.

Відмічено збільшення площ з рівнями ґрунтових вод до 2,0 м на 0,1 тис. га, , зменшення з РГВ 2,0-3,0 м - на 0,1 тис. га, з РГВ 3,0-5,0 м - на 0,3 тис. га, збільшення площ з рівнями ґрунтових вод >5,0 м на 0,3 тис. га.

Розподіл площ зрошуваних земель, захищених від підтоплення КДМ за глибиною залягання РГВ такий: до 2 м – 0,06 тис. га, 2-3 м – 0,46 тис. га, 3-5 м – 1,81 тис. га, >5 м – 4,86 тис. га.

Відмічено, що площі з рівнями ґрунтових вод до 2,0 м збільшились на 0,4 тис. га, 2,0-3,0 м – на 0,14 тис. га, з РГВ 3-5 м зменшились на 0,46 тис. га,з РГВ >5 м збільшились на 0,28 тис. га.

Прісні води з мінералізацією до 1 г/дм3 виявлені на площі 0,004 тис. га зрошуваних земель. Води хлоридного складу з мінералізацією 1-3 г/дм3 виявлені на площі 0,04 тис. га зрошуваних земель. Ґрунтові води хлоридного складу з мінералізацією >3 г/дм3 невиявлені.

Води сульфатного та гідрокарбонатного складу з мінералізацією 1–5 г/дм3 виявлені на площі 0,08 тис. га, у тому числі 0,07 тис. га зрошуваних земель, з мінералізацією >5 г/дм3 на площі 0,01 тис. га.

За звітний період було обстежено 33 села загальною площею 6,0 тис. га. За результатами обстеження підтоплення виявлено у 24 селах на площі 1,0 тис. га, у тому числі 0,4 тис. га - постійне підтоплення та 0,6 тис. га - тимчасове.

За даними сольових зйомок незасолені ґрунти в шарі 0-1 м виявлені на площі 77,9 тис.га (95% від площі охопленої сольовою зйомкою), засолені – 4,0 тис.га (5%), у т.ч. слабозасолені – 3,4 тис.га, середньозасолені – 0,6 тис.га.

Несолонцюваті ґрунти розповсюджені на площі 49,1 тис. га (60% від площі охопленої сольовою зйомкою), солонцюваті ґрунти - на площі 32,9 тис. га (40%), з них слабосолонцюваті – 27,4 тис. га, середньосолонцюваті – 4,7 тис. га, сильносолонцюваті і солонці – 0,8 тис. га.

Сприятливий еколого-меліоративний стан виявлено на площі 28,7 тис. га (35%), задовільний – 47,4 тис. га (58%), незадовільний – 6,2 тис. га (7%), у тому числі через РГВ – 0,1 тис. га, засолення - 0,6 тис. га і солонцюватість - 5,5 тис. га.

 

 

Пропозиції

За результатами обстежень, виконаних на кінець поливного періоду, для підтримання сприятливого та поліпшення задовільного та незадовільного еколого-меліоративного стану зрошуваних земель рекомендується проводити такий комплекс заходів:

  1. Водокористувачам, на землях яких виявлені площі з критичним рівнем залягання ґрунтових вод, враховувати їх глибину при складанні планів - графіків поливу з метою запобігання змикання дзеркала ґрунтових вод з інфільтраційними зрошувальними водами. Протягом вегетаційного періоду застосовувати диференційований режим зрошення.

  2. Заходи з ліквідації підтоплення, вторинного засолення та солонцювання ґрунтів необхідно виконувати до початку поливів. Для запобігання вторинного засолення та солонцювання ґрунтів іригаційні води, які оцінені як непридатні для зрошення, необхідно попередньо довести до вимог І-ІІ класів (хіммеліорація, очистка, розведення якісними водами); не допускати поливи сільсько-господарських культур водами низької якості.

  3. З метою недопущення вторинного засолення і солонцювання ґрунтів необхідно забезпечити оптимальні зрошувальні норми. Використовувати дощувальні установки з низькою інтенсивністю дощу, з автоматизованим управлінням режимами поливів. Застосовувати економічні способи поливу: імпульсний, крапельний, аерозольний, підгрунтовий.

  4. На зрошуваних землях, де виникло вторинне засолення, застосовувати комплекс агромеліоративних заходів:

- проводити глибоку меліоративну оранку один раз за ротацію сівозміни при заляганні рівня ґрунтових вод глибше 2-3 м при відсутності у шарі 30-60 см акумуляції токсичних солей;

- вносити органічні добрива нормами 10-15 т на 1 га сівозмінної площі і мінеральні добрива залежно від сівозміни. Мінеральні добрива застосовувати переважно у нейтральних і фізіологічно кислих формах, хлорвмісні і лужні форми не застосовувати.

- застосовувати фітомеліоративні заходи (зерно-кормові, кормові і овочеві сівозміни). Для досягнення бездефіцитного балансу гумусу створювати оптимальне співвідношення культур у сівозмінах. На засолених площах в сівозміни вводити солестійкі культури.

  1. На зрошуваних землях, де виявлено солонцювання грунтів проводити хімічну меліорацію кальцієвими меліорантами (гіпс, фосфогіпс, целюлоза та інші кальцієвмісні шлами). При гіпсуванні обов’язково забезпечувати промивний режим верхнього шару ґрунту зрошенням.

  2. Землекористувачам, чиї землі захищені від підтоплення горизонтальним дренажем, провести ремонтні роботи на всіх елементах колекторно-дренажної мережі.

  3. Для ліквідації підтоплення в сільських населених пунктах необхідно провести розчищення русел річок та балок, проводити роботи з організації поверхневого стоку, зниження рівнів води у ставках, підтримувати задовільний стан елементів колекторно-дренажної мережі в селах, захищених дренажем, дотримуватись вимог Водного кодексу України стосовно водоохоронних зон.

 

Довідка про хімічний склад води з колодязів у с. КальчинівкаНовокраснівської сільської Ради Володарського району.

Вода за мінералізацією (3,8 г/дм3) середньосолонувата (вул. Центральна, №35). За водневим показником вода нейтральна (рН – 7,4 одиниць рН). За хімізмом вода сульфатна за аніонами, магнієво-натрієва за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 50,25 мг-екв, у тому числі карбонатна – 9,70 мг-екв, некарбонатна – 40,55 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (2242 мг/дм3) перевищує ГДК у 4,5 рази, загальна жорсткість (50,25 мг-екв) - у 5,0 разів, мінералізація (3800 мг/дм3) - у 2,5 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 13,4 мг-екв/дм3, загальна лужність – 9,7 мг-екв/дм3, токсична лужність – 8,3 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлору – 5,6 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 19%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

Висновок

Вода з колодязів у с. Кальчинівка Новокраснівськоїсільської Ради не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів.

 

 

Склав: начальник Комплексної партії С.О. Письмак 


Довідка про хімічний склад води з колодязів у с. Назарівка Новокраснівської сільської Ради Володарського району.

Вода за мінералізацією (3,3 г/дм3) середньосолонувата (вул. Центральна, №1). За водневим показником вода нейтральна (рН - 6,7 одиниць рН). За хімізмом вода сульфатна за аніонами, кальцієво-натрієва за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 25,00 мг-екв, у тому числі карбонатна – 5,90 мг-екв, некарбонатна – 19,10 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (2040 мг/дм3) перевищує ГДК у 4,1 рази, загальна жорсткість (25,00 мг-екв) - у 2,5 рази, мінералізація (3300 мг/дм3) - у 2,2 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 9,4 мг-екв/дм3, загальна лужність – 5,9 мг-екв/дм3, токсична лужність - 4,2 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлору – 1,6 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 50%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як обмежено придатна для зрошення за небезпекою вторинного засолення, солонцювання та підлуження ґрунтів, за перевагою солонцювання грунтів (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

Висновок

Вода з колодязів у с. Назарівка Новокраснівської сільської Ради не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як обмежено придатна для зрошення за небезпекою вторинного засолення, солонцювання та підлуження ґрунтів, за перевагою солонцювання грунтів.

 

 

 

Довідка про хімічний склад води з колодязів у с. Назарівка Новокраснівської сільської Ради Володарського району.

Вода за мінералізацією (3,3 г/дм3) середньосолонувата (вул. Центральна, №1). За водневим показником вода нейтральна (рН - 6,7 одиниць рН). За хімізмом вода сульфатна за аніонами, кальцієво-натрієва за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 25,00 мг-екв, у тому числі карбонатна – 5,90 мг-екв, некарбонатна – 19,10 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (2040 мг/дм3) перевищує ГДК у 4,1 рази, загальна жорсткість (25,00 мг-екв) - у 2,5 рази, мінералізація (3300 мг/дм3) - у 2,2 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 9,4 мг-екв/дм3, загальна лужність – 5,9 мг-екв/дм3, токсична лужність - 4,2 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлору – 1,6 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 50%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як обмежено придатна для зрошення за небезпекою вторинного засолення, солонцювання та підлуження ґрунтів, за перевагою солонцювання грунтів (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

Висновок

Вода з колодязів у с. Назарівка Новокраснівської сільської Ради не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як обмежено придатна для зрошення за небезпекою вторинного засолення, солонцювання та підлуження ґрунтів, за перевагою солонцювання грунтів.


Висновок про хімічний склад води з колодязів у с. Андріївка Андріївської сільської Ради Великоновосілківського району.

Вода за мінералізацією (2,8-3,0 г/дм3, вул. Лугова, №4, Пушкіна, №5) слабомінералізована та середньосолонувата (4,1-4,5 г/дм3, вул. Ломоносова, №1, Гагаріна №99, Толстого, №5). За водневим показником вода нейтральна (рН – 7,1-8,1 одиниць рН). За хімізмом вода хлоридно-сульфатна за аніонами, магнієво-кальцієва, змішана за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 22,00-55,00 мг-екв, у тому числі карбонатна – 6,60-12,10 мг-екв, некарбонатна – 15,40-42,90 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (1080-1860 мг/дм3) перевищує ГДК у 2,2-3,7 рази, хлоридів (523-1046 мг/дм3) - у 1,5-3,0 рази, загальна жорсткість (22,00-55,00 мг-екв) - у 2,2-5,5 рази, мінералізація (2800-4500 мг/дм3) - у 1,9-3,0 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 19,9-34,2 мг-екв/дм3, загальна лужність – 6,6-12,1 мг-екв/дм3, токсична лужність – 4,6-10,1 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлор – 14,8-29,5 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 18-51%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою вторинного засолення та підлуження ґрунтів, токсичного впливу на рослини (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

Висновок

Вода з колодязів у с. Андріївка Андріївської сільської Ради не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення.

 

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою вторинного засолення та підлуження ґрунтів, токсичного впливу на рослини.


Висновок про хімічний склад води з колодязів у с. Богатир Богатирської сільської Ради Великоновосілківського району.

Вода за мінералізацією (0,9 г/дм3, вул. Шкільна, №65) прісна та слабомінералізована (1,3-1,6 г/дм3, вул. Садова, №80, Західна, громадський колодязь, Гагаріна, №86, Миру, №2). За водневим показником вода нейтральна (рН – 7,1-7,7 одиниць рН). За хімізмом вода гідрокарбонатно-сульфатна та сульфатно-хлоридна за аніонами, магнієво-кальцієва, магнієво-натрієва та змішана за катіонами. Вода дуже жорстка, загальна жорсткість складає 9,25-20,00 мг-екв, у тому числі карбонатна – 5,90-9,20 мг-екв, некарбонатна –5,55-14,10 мг-екв.

Згідно ДСан ПіН 2.2.4-171-10 (для колодязів та каптажів джерел) вміст сульфатів (528-732 мг/дм3) перевищує ГДК у 1,1-1,5 рази, загальна жорсткість (14,0-20,0 мг-екв) - у 1,4-2,0 рази, мінералізація (1600 мг/дм3) - у 1,1 рази. Вода не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення. Вода з колодязя по вул. Шкільна №65 відповідає вимогам санітарних правил і норм – придатна для застосування.

Концентрація токсичних іонів в еквівалентах хлору складає 5,2-11,3 мг-екв/дм3, загальна лужність – 5,9-9,2 мг-екв/дм3, токсична лужність – 3,9-7,2 мг-екв/дм3, лужність від нормальних карбонатів не виявлена, вміст іонів хлору – 2,8-9,4 мг-екв/дм3. Відношення катіонів натрію до суми всіх катіонів складає 18-49%.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів та обмежено придатна для зрошення за небезпекою підлуження та солонцювання грунтів (ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»).

Висновок

Вода з колодязів у с. Богатир Богатирської сільської Ради не відповідає вимогам державних санітарних правил і норм України (ДСан ПіН) і перед її застосуванням потребує поліпшення. Вода з колодязя по вул. Шкільна №65 відповідає вимогам санітарних правил і норм – придатна для застосування.

За агрономічними критеріями оцінки якості вода характеризується як непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження ґрунтів та обмежено придатна для зрошення за небезпекою підлуження та солонцювання грунтів (вул. Миру та Шкільна).

 

 

 

 

 

 

Державне агентство водних ресурсів

Донецька обласна державна адміністрація

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція

Слов'янський навчально-консультаційний центр НУВГП