Пояснювальна записка

Пояснювальна записка

 ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

 ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ

ВОДНИХ РЕСУРСІВ

 

 

РІЧНИЙ ЗВІТ

 

про комплексне використання і охорону водних ресурсів Донецької області

 

 

Начальник управління Ю.В. Мітницький 

2017 рік

 

 

Зміст

 

 

стор

Вступ

 

4

Розділ 1 Фізико-географічні умови формування стоку річок

Донецької області

 

 

1.1

Геологічна будова, ґрунти, рослинність, клімат (стисло)

 

5

1.2

Гідрографічна мережа. Характеристика поверхневого стоку, підземні води

 

 

7

1.2.1

Річки

 

7

1.2.2

Озера

 

8

1.2.3

Штучні водойми

 

8

1.2.4

Канали і водоводи

 

9

1.3

Землі водного фонду

 

9

Розділ ІІ Управління водними ресурсами басейну/області

 

 

2.1

Режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем

 

11

2.1.1

Підготовка водогосподарських об'єктів до пропуску льодоходу, весняного водопілля та паводків

 

 

12

2.1.2

Аналіз пропуску високих вод у звітному році

 

13

2.1.3

Режим роботи водосховищ та водогосподарських систем у меженний період

 

 

14

2.2

Аналіз забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки у звітному році

 

 

14

2.3

Здійснення державного обліку водокористування, ведення державного водного кадастру

 

 

16

Розділ ІII Догляд за річками і виконання природоохоронних та протипаводкових заходів

 

 

3.1

Аналіз санітарно-епідемічного стану земель водного фонду.

 

17

3.2

Виконання природоохоронних заходів для покращання екологічного стану річок, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; їх економічна ефективність та соціальна значимість. Результати спостережень за станом водних об’єктів та гідротехнічних споруд

 

 

 

 

18

3.2.1

Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області. Звіт про виконання водоохоронних заходів (за встановленою формою) з інформацією про встановлення у межах області прибережних захисних смуг всього та у звітному році

 

 

 

 

 

19

3.2.2

Виконання протипаводкових заходів, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Наявна технічна документація щодо визначення меж зон можливого затоплення (перелік річок або ділянок річок, загальна протяжність, площа), необхідність розроблення технічної документації щодо визначення меж зон можливого затоплення (перелік річок або ділянок річок, загальна протяжність, площа)

 

 

 

 

 

20

3.2.3

Паспортизація малих річок в області, кількість річок, які необхідно паспортизувати, кількість виготовлених паспортів, кількість річок, інформацію про які враховано у паспортах, пропозиції щодо подальшої паспортизації

 

 

 

 

21

Розділ IV Здійснення державного моніторингу довкілля

 

 

4.1

Об'єкти спостережень, на яких здійснюється державний моніторинг довкілля (поверхневі водні об’єкти, меліоровані землі)

 

 

22

4.2

Кількість водних об’єктів, створів, земель, на яких проводились спостереження. Кількість вимірювань та проб води або ґрунтів, відібраних для лабораторних вимірювань за програмою моніторингу та при наданні платних послуг

 

 

 

 

23

4.3

Характеристика стану транскордонних ділянок, у місцях водозаборів, що використовуються як джерела питного водопостачання

 

 

23

4.4

Аналіз змін стану водних об'єктів за результатами спостережень та лабораторних вимірювань (з поясненням причин перевищення показників та інформацією про вжиті заходи). Звіт про використання коштів, виділених на здійснення моніторингу за бюджетною програмою КПКВ 2407060 та виконання результативних показників

 

 

 

 

 

23

Розділ V Аналіз роботи аналітично-диспетчерського центру з питань інформаційного забезпечення Кризового центру Держводагентства

 

 

26

Розділ VІ Дотримання законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та в частині користування водними об’єктами на умовах оренди

 

 

6.1

Участь у роботі місцевих дозвільних центрів. Розробка регламентів (інформаційних карток) з видачі документів дозвільного характеру

 

 

27

6.2

Видача дозволів на проведення робіт на землях водного фонду (у т.ч. кількість розглянутих заяв, виданих дозволів, відмов тощо) та погодження клопотань водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді у разі використання поверхневих вод (у т.ч. кількість розглянутих заяв, погоджених клопотань, відмов тощо)

 

 

 

 

 

27

6.3

Передача водних об’єктів у користування на умовах оренди. Погодження договорів оренди водних об’єктів. Контроль справляння надходжень до бюджету плати за надані в оренду водні об’єкти

 

 

 

27

6.4

Участь у роботі комісій з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою. Кількість розглянутих матеріалів, результати розгляду

 

 

 

28

Розділ VІІ Робота з місцевими органами самоврядування, громад- ськими організаціями, засобами масової інформації та населенням із питань дотримання водного законодавства, пропаганди екологічних знань та природоохоронного виховання

 

 

7.1

Робота з місцевими органами самоврядування

 

28

7.2

Пропаганда екологічних знань через засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення, публікації в пресі) та безпосередні виступи перед населенням

 

 

 

28

7.3

Організація та участь у природоохоронних, громадських акціях "День довкілля", "До чистих джерел", "Посади дерево", "Жива вода" та інші

 

 

29

Розділ VІІІ Мала гідроенергетика

 

 

8.1 Інформація про потенціал малої гідроенергетики та проектні розробки щодо його використання

 

30

 

Розділ ІХ Аналітична довідка

 

 

9.1

Географічне положення території області, басейну та фізичні (кількісні) характеристики

 

 

31

9.1.1

Площа, населення

 

31

9.2

Водні ресурси

 

31

9.2.1

Річки, озера

 

32

9.2.2

Ставки

 

32

9.2.3

Водосховища

 

32

9.2.4

Канали і водоводи

 

33

9.2.5

Підземні води (прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси)

 

33

9.2.6

Обсяги середньорічного стоку та стоку маловодного року

 

33

9.2.7

Водозабезпеченість на одного жителя

 

33

9.3

Водокористування

 

34

9.4

Якісний стан водних ресурсів області/басейну, тенденції щодо його зміни

 

34

9.5

Виконання екологічних та комплексних програм (державних і регіональних)

 

 

36

9.6

Проблемні питання і шляхи їх вирішення

 

37

9.6.1

Забезпечення водними ресурсами населення та галузей економіки

 

37

9.6.2

Проблеми водокористування та водовідведення

 

37

9.6.3

Стан очисних споруд

 

38

9.6.4

Якісний стан водних об’єктів так водних ресурсів

 

38

9.6.5

Шкідлива дія вод

 

38

9.6.6

Інші негативні фактори

 

39

9.7

Необхідні першочергові заходи на найближчі роки

 

39

9.8

Інформація про заходи, які вживалися для вирішення проблемних питань

 

 

39

 

Висновки та пропозиції

 

39

 

Додатки

 

41

 

 

Вступ

 

 

 

Донецька область утворена 17 липня 1932 року. Це великий промисловий регіон, розташований у степовій зоні південно-східної частини України. На сході її кордони частково співпадають з державним кордоном з Російською Федерацією, на півдні область має вихід до морів Середземноморського басейну. Протяжність області з півночі на південь – 240 км, зі сходу на захід – 170 км. Площа – 26,5 тис.км2, або 4,4% території України.

Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут проживає 4,7 млн.чол. (що складає 10 % населення України) 90 національностей. Щільність населення складає більше 180 чол. на 1 км2, що є найбільшою не тільки в Україні, але і в Європі, 90% населення мешкає в містах. В адміністративно-територіальній структурі - 28 міст обласного підпорядкування, 23 міста районного підпорядкування, 4 міста з районним розподілом (21 міський район) і 17 сільських районів обласного значення, 6 територіальних громад, 133 селища міського типу, 1126 сільських населених пунктів. Найбільші міста: обласний центр – Донецьк з населенням 1075,3 тис.чол., Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Краматорськ.

Клімат помірно-континентальний, спекотне посушливе літо і порівняно холодна зима з нестійким сніговим покривом. Характерні сильні вітри південно-східного і східного напрямку, влітку висока температура повітря і зливи. Середня кількість опадів на рік –524 мм.

В надрах області є майже всі елементи таблиці Мєнделєєва. Основні корисні копалини – вугілля (запаси 25 мрлд.т.), кам'яна сіль, вапняки, калійна сіль, ртуть, азбест, графіт. Область багата родючими чорноземами.

В області є дивовижні місця та цілющі родовища. Бальнеологічне значення мають солоні озера та джерела мінеральних вод. Національну цінність складає заповідний Хомутовський степ та Святогір'я, Азовське морське узбережжя. Унікальні природні властивості має соляна шахта у м. Соледар, де створено спелеологічний санаторій.

Наявність паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів створили умови розвитку промислового комплексу з високою концентрацією галузей важкої промисловості, наукової й соціальної інфраструктури.

Донецька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонів України.

Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного та водного басейнів, накопичення відходів.

Довкілля Донецької області у критичному стані. Екологічні проблеми накопичувалися тут тривалий час, а негативні зміни, які сталися в навколишньому природному середовищі на значній території регіону, набувають незворотного характеру.

Використання значних обсягів водних запасів на виробничі потреби, забруднення поверхневих і підземних джерел промисловими та сільськогосподарськими стоками й відходами виробництв завдають великої шкоди водним об'єктам, призводять до виснаження водних джерел. Гострою залишається проблема забруднення поверхневих та підземних водних об'єктів.

На найвищому рівні затверджена Програма науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 року, один з розділів якої "Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека". Ця програма набула статусу законодавчого документу, що є гарантією виконання заходів програми.

 

  

Розділ 1 Фізико-географічні умови формування стоку річок

Донецької області

 

Донецька область розташована в південно-східній частині України і займає територію загальною площею 26,5 тис.км2 (4,4% площі України).

Донецький кряж та Приазовська височина спільно з впливом кліматичних та інших фізико-географічних факторів сприяли розвитку річної та яружно-балочної мережі.

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод річки Сіверський Донець, місцевого річного стоку, що утворюється в межах області, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

Проте внаслідок недостатнього зволожування території, водність річок мала.

З цієї ж причини в області немає значних озер та боліт.

Господарська діяльність людини значно змінила природні риси гідрографії області й режим стоку.

 

1.1 Геологічна будова, ґрунти, рослинність, клімат

 

У геологічній будові області приймає участь складний комплекс відкладень усіх систем, за винятком силурійської, від архею до четвертинних включно.

Кристалічні породи (гнейси, граніти, кристалічні сланці) докембрію становлять ложе усіх дальших утворень, формують у південній частині Приазовський кристалічний масив і залягають на різній глибині від кількох кілометрів до виходу на поверхню в межах Приазовського кристалічного масиву. Девонські відклади складаються, головним чином, з пісковиків, вапняків, глинисто-піщаних сланців, конгломератів, ефузивних порід. Кам'яно вугільні відклади відіграють головну роль у будові області, потужність їх близько 12 км. Для них характерні пісковики, вапняки, глинисті та піщані сланці, кам'яне вугілля. Пермські відклади – це переважно мідисті пісковики, вапняки, доломіти, гіпси, кам'яна сіль, ангідрити, глинисті сланці, піски. Відклади тріасової системи представлені пісковиками, пісками; крейдяної системи – пісками, пісковиками, мергелем, писальною крейдою, вапняками; палеогенової системи – глауконітовими, вапняково-глинистими, дрібнозернистими та кварцовими пісками, глинами; неогенова система складена пісками, глинами, озерно-річковими піскуватими глинистими відкладеннями. Четвертинні відкладення майже суцільним покривом залягають на породах різного віку. Усі вони представлені континентальними відкладами поза льодовикової зони і представлені лесами, лесовидними суглинками та еоловими пісками.

Сучасними алювіальними, делювіальними, еоловими й алювіальними заплавними відкладеннями закінчується складний геологічний розріз області. Алювій малих річок і балок у нижній частині складається неоднорідними пісками з уламками корінних порід, в верхній частині розрізу – глинистими пісками й суглинками. В долинах великих річок (Сіверський Донець, Вовча), на сучасному морському пляжі й косах Азовського моря спостерігаються сучасні еолові відкладення.

Ґрунтовий покрив області на вододілах та їх схилах представлений чорноземами звичайними середньо потужними, важко суглинистими, та їх еродованими різного ступеню різновидами. Потужність гумусового горизонту коливається від 30 до 70 см, вміст гумусу 3-8%. На півдні простягається вузька смуга бідних перегноєм слабо осолонцьованих чорноземів. По долинах річок Мокрі Яли і Бахмутка, та узбережжі Азовського моря зустрічаються окремі плями солонцюватих ґрунтів та типових солонців.

Під впливом водної та вітрової ерозії спостерігаються перевідкладення глинистих часток, які зносяться зі схилів вододілів внаслідок чого формуються намиті ґрунти по днищах улуговиноподібних знижень, потужність гумусового горизонту яких 75-120 см. На ґрунтах під впливом зрошення виникає ущільнення ґрунтового профілю, початкова водостійка зерниста або дрібнозерниста структура в орному шарі руйнується, в ґрунтах з'являється брилистість та злитість.

Серед регіонів України Донецька область характеризується найвищою еродованістю ґрунтового покрову. Тут сконцентровано 66,2% еродованих земель. Змита рілля займає 66,5% загальної площі цих земель. Висока еродованість ґрунтового покриву відмічається у Бахмутському, Старобешівському, Слов'янському, Мангушському, Нікольському, Шахтарському та Мар'їнському районах.

За останні роки площа еродованої (змитої) ріллі щорічно зростає на 1%. Основними чинниками еродованості ґрунтового покриву є надмірна розораність сільгоспугідь (81,1%); розміщення просапних культур на схилах крутизною понад 30; прямокутна схема розмежування полів, лісосмуг, доріг без урахування рельєфу; слабка захищеність полів лісонасадженнями; нестача техніки для здійснення ґрунтозахисних заходів; відсутність комплексного підходу до проведення протиерозійних заходів.

Ерозійні процеси руйнують родючий горизонт ґрунтів, знижують вміст в них органічних речовин, азоту, фосфору, калію, мікроелементів та інших поживних речовин.

Сучасний стан рослинного світу області представлений, в основному, степовими, лісостеповими та заплавними формаціями. На сьогодні степи розорані, зайняті культурною рослинністю, крім невеликих ділянок (Хомутовський степ, Кам'яні Могили, ландшафтний заказник місцевого значення «Красногорівський»), а також на схилах балок та крутих схилах, де менше господарське навантаження на флору.

На всій території області розповсюджені лише 289 видів рослин, або 16% від загальної кількості рослин України. Для природної рослинності характерне панування трав'янистих рослин.

Площа лісів та інших лісовкритих територій регіону становить 202,7 тис.га. Ліси виконують виключно природоохоронні та рекреаційні функції і тому підлягають особливій охороні.

На стан лісових насаджень значно впливає техногенне та рекреаційне навантаження. Особливо це стосується зелених зон у межах міст та заплавних лісів уздовж р. Сіверський Донець та інших водних артерій регіону.

Показник лісистості області становить 7,6% території, що значно нижче інших регіонів України. Майже 70% лісових масивів мають штучне походження і посаджені, перш за все, на землях, що піддаються впливу водної та вітрової ерозії.

Клімат області помірно-континентальний зі значними річними амплітудами коливання температур повітря, чітко виявленими відлигами, посухо-суховійними та ожеледними явищами. Формується клімат внаслідок фізичних процесів і взаємозв'язку сонячної радіації, циркуляції атмосфери та рельєфу поверхні.

Абсолютно вільні від заморозків червень, липень, серпень. Разом з тим немає жодного місяця, абсолютно вільного від позитивних температур. З цим в зимовий період пов'язані відлиги, які викликають руйнування снігового покрову.

Плюсові температури повітря встановлюються на території у середині-наприкінці березня. Середня тривалість безморозного періоду коливається від 160 до 190 днів.

Переважні вітри – східні, влітку – західні та південно-західні. Середньомісячні швидкості вітрів сягають у середньому 4-6 м/сек. Кількість вітряних днів у році коливається від 240 до 365.

Найбільш часто сильні вітри відбуваються в зимовий період. Навесні вони викликають пилові (чорні) бурі, під час яких на великих площах зноситься шар ґрунту до 10-15 см. Зі східними вітрами влітку пов'язані суховії. За короткий час вони випаровують велику кількість вологи.

Опади розподіляються нерівномірно і зменшуються з півночі на південь: Бахмут– 560мм, Маріуполь – 495мм.

Кліматичні умови звітного року для Донецької області характеризуються посушливою погодою та нерівномірністю випадіння атмосферних опадів на протязі року. Кількість атмосферних опадів на північній та центральній частині області становить 347-357мм . На півдні області, на фоні високих температур повітря, опади складали 333мм, що на 160 мм нижче середньобагаторічного показника. В осінньо-зимовий період 2015-2016 років спостерігалась мала кількість опадів і нестійкий температурний режим, що мало наслідком зменшення і навіть відсутність снігонакопичення в Донецькій області. Такі погодні умови не сприяли формуванню весняного водопілля. На річках басейнів Сіверського Дінця та Приазов’я весняне водопілля не спостерігалось. Водність річок басейна Сіверський Донець у квітні складала 20-60% норми, річок Приазов’я, за винятком р. Кальчик, - 40-75% норми.

Температурний режим звітного року перевищував середньобагаторічні показники на 3,5-3,80С. Найвищі денні температури спостерігалися у липні-серпні і становили 30-350С. Опади літньо-осіннього періоду і високі температури повітря не сприяли підвищенню водності річок і водойм.

Через відсутність весняних повеней на протязі багатьох років поверхневий стік річок і вода в водоймах не відтворюється. В наслідок чого, наряду з високим солевмістом природного походження,скидом мінералізованих шахтних та кар’єрних вод, вода річок Казенний Торець, Бахмутка, Лугань та річок Приазов'я залишається високомінералізованою та жорсткою.

 

 

1.2 Гідрографічна мережа. Характеристика поверхневого стоку, підземні води.

 

В гідрографічному відношенні територія області поділена на три частини: Північну (басейн Сіверського Донця), Південну (річки Приазов'я) та Західну (басейн Дніпра).

Північна частина включає в себе р. Сіверський Донець з його притоками, які витікають з південних відрогів Середньоросійської височини та з північних і західних схилів Донецького кряжу.

Південна частина території охоплює басейни річок Азовського моря, які витікають з південних схилів Донецького кряжу та Приазовської височини.

У західній частині знаходяться річки басейну Дніпра, які формують свій стік на західних схилах Донецького кряжу та Приазовської височини.

На виконання розпорядження голови Донецької обласної адміністрації від 28.04.2010 № 227 “Про організацію проведення інвентаризації водоймищ в області, визначення балансової належності гідротехнічних споруд, їх залишкової вартості", в області була проведена інвентаризація з коригуванням її в 2016році за розпорядженням голови облдержадміністрації від 24.02.2016року «Про організацію проведення обстеження технічного стану гідротехнічних споруд, визначення балансової належності гідротехнічних споруд, їх залишкової вартості»

В звіті наведені дані інвентаризації станом на 01.01.2017 року.

Прогнозні запаси підземних вод у Донецькій області складають 660 млн.м3, експлуатаційні ресурси підземних вод становлять – 446млн.м3, запаси питної води розвідані і затверджені – 446 млн.м3. Забір у звітному році становив 1549,0 млн.м3. (2-ТП).

Таблиця №1: Запаси підземних вод.

 

1.2.1 Річки

Територією області протікає:

1 велика річка Сіверський Донець загальною довжиною 1053 км (у межах області - 96км);

8 середніх річок – Казенний Торець довжиною 134 км (у межах області – 134км), Лугань довжиною всього 198км (у межах області – 44 км), Кальміус довжиною всього 209 км, всі у межах області, Міус довжиною всього 258 км (у межах області – 65 км), Кринка довжиною всього 180 км (у межах області – 170км), Самара довжиною всього 320км (у межах області – 51км), Вовча довжиною всього 323 км (у межах області – 147км) і Мокрі Яли довжиною всього 132 км (у межах області – 132км);

малих річок, у тому числі струмків, 2278 штук загальною довжиною 10,59 тис.км, з них 246 річок довжиною понад 10 км загальною довжиною 5,4 тис. км.

Гідрографічна мережа області представлена річковими системами Сіверського Дінця, Дніпра і річок Приазов’я. Наявність річок по адміністративному розподілу визначена згідно даних інвентаризації, проведеної по розпорядженню облдержадміністрації від 28.04.2010 №227 «Про організацію інвентаризації водоймищ області, визначенню балансової належності гідротехнічних споруд, їх залишкової вартості», Довідника по водним ресурсам Української СРР» видавництво АН УСРР м. Київ, 1955р. і «Схеми комплексного використання і охорони водних і земельних ресурсів Донецької області», розробленої Донецьким філіалом інституту «Запоріждіпроводгосп», 1979 р.

Таблиця № 2: Відомості про наявність річок.

Під впливом господарської діяльності гідрологічний режим річок суттєво змінився. Зарегульованість стоку річок ставками та водосховищами, інтенсивний забір на промислові, сільськогосподарські та питні потреби, скид у гідрографічну мережу недостатньо очищених стічних вод призвели до недопустимих змін гідрологічного, гідрохімічного режимів річок унаслідок негативного впливу на них.

Русла багатьох річок замулились, позаростали очеретом та втратили свої яскраві береги, відбулося поступове заболочування низових та верхових заплав.

Природний стік річок становить близько 900 млн.м3 на рік 50%-ї забезпеченості. Річки відносяться до типу рівнинних, переважно снігового живлення і з весняною повінню. Низька літньо-осіння і зимова межень часто змінюється підвищенням рівня води під час паводків і в період відлиг. В посушливі роки окремі невеликі річки пересихають. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця області становить 180м3, що у 5 разів менше, ніж у середньому по Україні.

Об'єм стічних вод області перевищує 1,0 млрд.м3 на рік, з яких більше 30% – забруднені (не відповідають встановленим вимогам).

Відомості про наявність річок області викладені з урахуванням територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

 

1.2.2 Озера

В області налічується 63 озера загальною площею 501,26 га, ємністю 11541,57 тис.м3, які зосереджені переважно в долині Сіверського Дінця. Деякі терасові озера живляться підземними водами, частина заплавних озер відноситься до типу тимчасових (заповнюються водою при затоплені заплави). За своїм походженням і бальнеологічним значенням заслуговують уваги відомі солоні озера, що розташовані на території м. Слов'янськ (Ріпне – 16,31 га, Сліпне – 27,21 га, Вейсове – 19,4 га, Гаряче – 9,5 га).

Таблиця № 3: Наявність озер

 

1.2.3 Штучні водойми

На території області налічується 2384 водойми, у тому числі 130 водосховищ загальною ємністю 864,31 млн.м3, 114 водосховищ ємністю від 1,0 до 10,0 млн.м3 загальною ємністю 293.16 млн.м3, 15 водосховищ від 10,1 до 100,0 млн.м3 загальною ємністю 409,14млн.м3 та 1 водосховище ємністю більше 100,0 млн.м3 ємністю 162,0млн.м3.

На річках і водотоках розташовано 2147 ставків. Водойми побудовані, в основному, у 50-70 роках минулого століття для сільськогосподарського та промислового водопостачання, розвитку зрошуваного землеробства і риборозведення.

При реформуванні сільськогосподарських підприємств більшість правонаступників не прийняли на баланс гідротехнічні споруди водойм. За даними проведеної інвентаризації безхазяйними залишаються 1673 водойми та гідротехнічні споруди на них. Враховуючи, що в сільських і селищних радах не створені служби по обслуговуванню гідротехнічних споруд, гідротехнічні споруди поступово руйнуються. Повністю припинено проведення їх капітального ремонту. На 432 ставках і водосховищах необхідно здійснити реконструкції та капітальні ремонти.

Відомості про наявність штучних водойм області викладені з урахуванням територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

 

Таблиця №4: Водосховища

Таблиця №5: Водосховища об’ємом більше 10 млн.м3

Таблиця №6: Ставки

 

 

1.2.4 Канали й водоводи

Канал Сіверський Донець-Донбас – перший в Україні, призначений для забезпечення промислово-питного водопостачання великого індустріального центру.

Будівництво його було розпочато у 1954 р., а введено в експлуатацію – в 1958 р. Канал двічі реконструювався – у 1972 і 1979 р., внаслідок чого його пропускну спроможність доведено до 43 м3/с.

Забір води у канал із Сіверського Дінця здійснюється поблизу селища Райгородок Слов'янського району, вище від гирла річки Казенний Торець, у верхньому б'єфі Райгородської греблі. Довжина каналу становить 132 км. Траса його пролягає по вододілу річок Сіверський Донець і Казенний Торець. Канал закінчується поблизу м. Донецьк у верхньому б'єфі Верхньо-Кальміуського водосховища. Для забезпечення транспортування води на каналі збудовано чотири насосні станції та інші гідротехнічні споруди.

Другий Донецький водогін побудовано у 1949-1954 рр. Забір води здійснюється з підземних джерел свердловинами, розміщеними в заплаві р. Сіверський Донець поблизу с.Маяки Слов'янського району та з р. Сіверський Донець. Після очищення річкової води на фільтрувальній станції, вода змішується з підземною і подається в водогін.

Через великий вміст заліза у воді деяких свердловин та зменшення їх дебіту ці свердловини, за вимогою природоохоронних органів, ліквідовані, а станція знезалізнення законсервована. Після реконструкції, проведеної в 1975 р., продуктивність водогону становить 11 тис.м3/рік. Водогін подає воду від с. Маяки до міст Донецьк, Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, Торецьк, Ясинувата та Макіївка.

Південно-Донбаський водогін споруджено для подачі води з каналу Сіверський Донець-Донбас на Покровську, Великоанадольську й Старокримську фільтрувальні станції питного водопостачання міст Селидове, Українськ, Гірник, Новогродівка, Мирноград, Покровськ, Добропілля, Вугледар, Докучаєвськ, Маріуполь, Волноваський район та супутнім промспоживачам технічної води: на Авдіївський КХЗ, Курахівську ТЕС, ДХМЗ та інші. ПДВ побудовано по проекту Харківського “Водоканалпроекту”, будівництво та введення в дію проводилось по етапам:

1971 р. – І черга, 1 нитка, проектна витрата 233,3 тис.м3/добу;

1974 р. – ІІ черга, 2 нитки, проектна витрата 471,1 тис.м3/добу;

1992 р. – ІІІ черга, 3 та 4 нитки проектна витрата 696,4 тис.м3/добу.

ІІІ черга розширення ПДВ виконана з розрахунком підключення каналу Дніпро-Донбас через Карлівське водосховище.

В теперішній час, в зв'язку з припиненням будівництва каналу Дніпро-Донбас, проектна потужність ПДВ залишається на рівні П черги – 471,1 тис.м3/добу, із водозабором від каналу СДД та 2 нитками водоводу від насосної станції 1 підйому до точки підключення СДД. Загальна довжина траси каналу становить 151км.

 

 

    1. Землі водного фонду

 

До земель водного фонду відносять землі, зайняті: морями, річками іншими водоймами; прибережними захисними смугами уздовж морів, річок і навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

На території Донецької області загальна площа прибережних захисних смуг навколо водойм і річок складає близько 92600 га в тому числі: 71100 га вздовж річок і 21500 га навколо водойм.

Згідно статей 88, 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеження господарської діяльності.

В області проводиться певна робота по виконанню статей 88, 89 Водного кодексу України. У 2016 році на переданих до 01.07.2013 року водних об’єктах продовжується робота з подальшої розробки проектів землеустрою з вимогою винесення в натуру прибережних захисних смуг разом з органами місцевого самоврядування та по веденню господарювання, виконувати вимоги Водного, Земельного кодексів України та природоохоронного Законодавства України.

У 2016 році винесено в натуру прибережних захисних смуг, відповідно до проектів землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг навколо водойм, переданих в оренду, на всього площі 16,1 га (3,2км): басейну Дніпра – 10,6га (2,1км); басейну Сіверського Дінця – 5,5га (1,1км)

Таблиця № 7: Землі водного фонду

 

РОЗДІЛ II Управління водними ресурсами басейну області.

 

 

    1. .Режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем

 

Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем передбачають безпеку роботи підпірних споруд, безпеку населення та підприємств, прибережних зон водосховищ і річних долин, нижче розташованих земель, населених пунктів, споруд водогосподарських систем та забезпечення підприємств, сільгоспспоживачів технічною водою.

На території Донецької області нараховується 130 водосховищ загальним об'ємом 864,31 млн.м3. На балансі міжрайонних управлінь водного господарства Донецького облводресурсів перебувають гідротехнічні споруди 12 водосховищ об'ємом 72,422 млн.м3, з них на підконтрольній органам державної влади території – 6 водосховищ об'ємом 52,76 млн.м3, а також 163,22 км розчищених ділянок річок. 

Водосховища облводресурсів працюють як у багаторічних так і в сезонних режимах регулювання стоку. Цільовим призначенням водосховищ є зрошення сільгоспугідь, господарські потреби, риборозведення.

Зрошення земель характеризується нерівномірним режимом споживання, а через незначний забір води на зрошення на даний період, графіки споживання не розробляються. З водосховищ, згідно існуючих зрошувальних систем, повинно зрошуватися 10,6 тис.га, фактично зрошувалось близько 40%.

Режими роботи водосховищ розробляються на період паводку та в меженний період, розрахунки водоподачі виконуються з урахуванням водності річок, нормативно-необхідного водоспоживання та незворотних витрат з водосховищ.

В передповеневий період на основі снігомірних даних та гідрометеопрогнозів визначаються обсяги можливого стоку і очікувані скиди води з водосховищ, встановлюються відмітки води в водосховищах.

Графіки роботи водосховищ облводресурсів розробляються міжрайонними управліннями водного господарства і затверджуються керівником облводресурсів.

При піднятті рівнів води у верхніх б'єфах скид паводкових вод здійснюється в першу чергу через донні водовипуски.

При малих паводкових витратах скиди води здійснюються тільки через донні водовипуски, а при високих витратах – через водоскиди і донні водовипуски,витрати скидів при цьому не перевищують витрати припливу. Також в цей період ведуться спостереження за станом гідротехнічних споруд.

Для спостереження і контролю за режимом роботи основних водосховищ заведено журнали, в яких регулярно, щотижня, заносяться дані про наповнення та скиди з водосховищ, щомісячно складається інформація про наповнення основних водосховищ, а в період паводку, повені, або при випаданні великої кількості опадів – щоденно.

Після закінчення пропуску паводку здійснюється обстеження всіх гідротехнічних споруд. При необхідності складаються акти, в яких фіксується стан і ступінь пошкоджень, причини і заходи для їх усунення.

В період підвищення рівнів води в річках з виходом на заплаву або затоплення територій, населених пунктів, підтримується зв'язок з гідрометцентром, державним управлінням надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації та з іншими організаціями і підприємствами, які мають на балансі водогосподарські об'єкти. Донецький облводресурсів, в разі необхідності, надає консультативну допомогу, організовує та приймає участь у нарадах по встановленню режимів роботи водосховищ та координації дій при виникненні надзвичайних ситуацій на водних об'єктах.

Відповідальність за безпеку роботи гідротехнічних споруд водосховищ, якість води, стан водоохоронних зон покладається на головних інженерів та відділи водних ресурсів міжрайонних управлінь водного господарства, які організовують і здійснюють контроль за режимом їх експлуатації.

 

2.1.1 Підготовка водогосподарських об'єктів до пропуску

льодоходу, весняного водопілля та паводків

На протязі 1986-2016рр. паводки в області не спостерігались, але їх періодичність становить 20-25 років. Враховуючи умови проходження паводку 1985 року, коли прямі збитки склали 25 млн.крб., до паводків необхідно бути готовими щорічно. Найбільш підпадають під негативну дію паводків річки басейну Сіверського Дінця (Казенний та Кривий Торець, Бахмутка та ін.); басейну ріки Дніпро (Самара, Бик, Вовча, Мокрі Яли), річки Приазов'я (Кринка, Кальчик, Міус та ін.), а також ставки та водосховища, які залишились безхазяйними. На таких водоймах, де гідротехнічні споруди, водоскиди та водовипуски в незадовільному стані, виникає загроза аварій та розмиву гребель при проходженні паводку.

Особливу тривогу викликає пропуск паводку на річках Кривий та Казенний Торець. Шість гребель на цих річках в районі міст Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ знаходяться в аварійному стані. Ці греблі належать Дружківському машзаводу, Дружківському міськвиконкому, КП „Компанія "Вода Донбасу", Слов'янському содовому комбінату.

По завданню облводресурсів були визначені зони можливого затоплення на річці Солона у Покровському, річці Сухі Яли у Мар'їнському, річці Гнилуша в Олександрівському, річці Мокрі Яли у Великоновосілківському, річці Казенний Торець у Покровському та Добропільському, річці Міус у Шахтарському, річці Сухий Торець у Слов'янському, річці Бахмутка у Бахмутському районах. Документацію надіслано у райдержадміністрації для вжиття заходів при проходженні паводків та урахування при плануванні забудов.

В результаті уточнення інвентаризації встановлено, що станом на 01.01.2017р. в області налічується 2384 водойми у т.ч. 130 водосховищ 432 водних об'єкти потребують ремонту, 1673 – безхазяйні.

Враховуючи, що ставки на балках та малих річках побудовані, як правило, каскадами, руйнування одного аварійного ставка може призвести до руйнування інших, нижчерозташованих ставків, що може мати непередбачені наслідки.

У разі паводку може бути затоплено майже 300 км2 території, біля 100 населених пунктів, десятки виробничих підприємств та сільськогосподарських об'єктів.

Підготовка надійної роботи підвідомчих водогосподарських об'єктів забезпечується службами облводресурсів та міжрайонних управлінь водного господарства, які постійно контролюють, а в разі необхідності, приймають рішення щодо запобігання аварій та надзвичайних ситуацій.

Підготовці до безаварійного пропуску зимово-весняного паводку 2015-2016рр. приділялась підвищена увага і, в залежності від гідрометеорологічних ситуацій і прогнозів, приймались відповідні рішення.

Донецькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження «Про затвердження Плану основних заходів цивільного захисту Донецької області на 2016 рік». Одним з основних заходів плану є безаварійний пропуск зимово-весняного паводку.

На виконання наказу Держводагентства України від 23.12.2015 №160, з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь, функціонування водогосподарських систем, запобігання руйнівній дії високих вод, в облводресурсів було видано відповідний наказ від 30.12.2015 №43 „Про пропуск льодоходу, повені і паводку у 2016році”, в якому були визначені заходи щодо безаварійного пропуску паводку, було поновлено та затверджено склад аналітично-диспетчерського центру облводресурсів. Наказом затверджено план дій водогосподарських організацій облводресурсів з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об'єктів, сільськогосподарських угідь тощо від шкідливої дії льодоходу, повені і паводків.

Фахівцями облводресурсів було обстежено технічний стан водогосподарських систем, гідротехнічних споруд, розчищених ділянок річок, що знаходяться на балансі облводресурсів. Складені акти готовності їх до пропуску повені та паводків, встановлені режими роботи водосховищ. Визначено запас паливно-мастильних, аварійних матеріалів та інвентарю. Створені аварійні бригади, і підготовлені до роботи в умовах надзвичайних ситуацій механізми та автотранспорт.

Особливої уваги під час пропуску паводку потребують 432 водних об'єкти, гідротехнічні споруди яких потребують ремонту, та 1673 – безхазяйні. З року в рік ставиться питання щодо визначення балансової належності водойм, але процес іде дуже повільно і до теперішнього часу воно не вирішене.

З метою оперативного прийняття рішень з питань пропуску льодоходу, повені і паводків, а також при виникненні надзвичайних ситуацій іншого характеру, фахівцями облводресурсів та міжрайводгоспів постійно проводився аналіз гідрометеорологічних та водогосподарських умов.

Дані від чергових державних насосних станцій і від районних гідротехніків передаються диспетчерам міжрайонних управлінь водного господарства і в аналітично-диспетчерський центр облводресурсів. Інформація надходить цілодобово.

План дій узгоджено з управлінням з питань надзвичайних ситуацій та іншими управліннями облдержадміністрації.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001р №308. «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків», наказу Держводгоспу України від 20.09.2001р № 201 «Про затвердження відомчих норм аварійного запасу матеріалів» виконані розрахунки потреби аварійного запасу матеріалів на державних водогосподарських об'єктах, де виділена фактична наявність аварійного запасу матеріалів.

Службами облводресурсів постійно ведуться спостереження, а в разі необхідності, вживаються заходи щодо:

- стану водогосподарських систем та гідротехнічних споруд під час пропуску льодоходу, повені та паводків, вирішення питань водопостачання у період пропуску льодоходу, повені та паводків;

- запровадження режимів роботи водосховищ і водогосподарських систем та їх коригування в разі необхідності під час підготовки та пропуску повеневих вод;

- надходження оперативної інформації про хід пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об'єктах області, а також підготовки пропозицій для прийняття керівних оперативних рішень;

- забезпечення взаємодії аналітично-диспетчерського центру з відповідними територіальними структурами, функціональними системами міністерств та інших органів виконавчої влади;

- організації цілодобового чергування відповідальних працівників в період пропуску льодоходу, повені та паводків;

- вжиття заходів щодо удосконалення порядку повідомлення населення та установ про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором.

 

      1. Аналіз пропуску високих вод у звітному році

Підготовці і безаварійному пропуску зимово-весняної повені 2015-2016 років приділялась підвищена увага і, в залежності від гідрометеорологічних ситуацій і прогнозів, приймались відповідні рішення.

Облводресурсів працює у взаємодії з підрозділами МНС і іншими органами виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

З метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на виконання доручення обласної комісії з питань ТЕБ та НС в облводресурсів, на підставі аналізу пропуску паводків попередніх років, розроблено та затверджено „План дій водогосподарських організацій Донецького облводресурсів з підготовки до паводку, пропуску льодоходу та повені у 2016році”, який доведено до підвідомчих управлінь.

На виконання наказу Держводагентства України від 23.12.2015 №160 облводресурсів видано відповідний наказ від 30.12.2015 №43“Про пропуск льодоходу повені і паводків у 2016 році”, яким затверджено склад аналітично-диспетчерського центру та склад оперативної робочої групи облводресурсів.

Дані від чергових з державних насосних станцій і від районних гідротехніків передаються диспетчерам міжрайонних управлінь водного господарства, потім в облводресурсів в аналітично-диспетчерський центр. Інформація надходить цілодобово. В облводресурсів визначені відповідальні за інформування Кризового центру Держагентства водних ресурсів України.

Облводресурсами і підвідомчими управліннями водного господарства проведено обстеження технічного стану 16 водогосподарських систем, гідротехнічних споруд 6 водосховищ, 160,7 км розчищених ділянок річок. Складено акти готовності їх до пропуску повені і паводків, розроблено режими роботи для 10 водосховищ та 33 ставків.

В облводресурсів силами 18 чоловік проводилися спостереження на водогосподарських об’єктах на випадок можливого виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Крім того, були створені 8 аварійних бригад (49 осіб, 20 машин і механізмів, 3 відкачуючи засоби), які залучаються для рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій на водогосподарських об’єктах.

При обстеженні встановлено, що особливої уваги під час пропуску паводку потребують три водосховища, гідротехнічні споруди яких, знаходяться на балансі міжрайводгоспів: Старомлинівське (Великоновосілківський р-н), Маячківське (м.Краматорськ), Клебан-Бикське (Костянтинівський район).

З метою встановлення режимів роботи водосховищ облводресурсів у 2016 році взяло участь у 2 міжвідомчіх нарадах, на які були запрошені балансоутримувачі основних водосховищ, та після обговорювання були встановлені режими їх роботи.

Крім того, КП «Компанією «Вода Донбасу», Курахівською ТЕС ВАТ «Востокенерго», Донецьким та Слов’янським МУВГ, ВАТ «Донрибкомбінат» на виконання протокольного рішення були створені вільні ємності на водосховищах з дотриманням встановлених режимів їх роботи

Станом на 01.03.2016р. наповнення водойм області складало 77-91%.

Виходячи з поточної гідрометеорологічної ситуації, передумов для формування весняного водопілля та дощових паводків в 2016 році не було.

 

2.1.3 Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем

у меженний період

У меженний період режими роботи водосховищ перебувають під контролем. Для спостереження за режимами роботи основних водосховищ ведуться журнали, в які щоденно, а по деяким водосховищам щотижня, заносяться дані про наповнення та скиди. На основі журнальних даних щомісячно складається інформація про наповнення водосховищ.

В маловодні роки та в періоди різкого спрацювання об'ємів у водосховищах приймаються необхідні заходи по підтриманню їх нормальної роботи, підтримується зв'язок з Сіверсько-Донецьким БУВР, КП «Компанія «Вода Донбасу», гідрометцентром, органами місцевого самоврядування, державним управлінням надзвичайних ситуацій та громадського захисту населення та з іншими організаціями і підприємствами, які мають на балансі водогосподарські об'єкти.

Донецький облводресурсів, в разі необхідності, надає консультативну допомогу, організовує та приймає участь в міжвідомчих нарадах по встановленню режимів роботи водосховищ.

Режими роботи водосховищ встановлюються правилами експлуатації.

 

22.2 Аналіззабезпеченняводнимиресурсами населення

ігалузейекономікиузвітномуроці

Донецька область – одна з областей України, що найменше забезпечена природною водою. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця області (180 м3) у 5 разів менша, ніж у середньому по Україні. Побутове споживання води, з розрахунку на одну людину, за останні 15 маловодних років різко зменшилося і у 2013-2016р. складало 50 м3-60 м3 на людину.

За останні роки через спад виробництва забір прісної води з поверхневих водних об'єктів в області зменшився на 17,6% (з 857,2 до 808,5 млн.м3 на рік).

 

Забір і використання води, (млн.куб.м на рік)

Таблиця № 2.2.1

Роки

Забрано води

Використано води

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Всього по області

Промисловість

Сільське госп-во

Комуна льні потреби

Зроше ння

Рибороз ведення

Всьго по області

прісної

морської

1996

1528

798

599

2925

1474

252

523

113

101

2327

1997

1257

836

578

2673

1427

133

445

74

8,8

2039

1998

1250

759

568

2577

1297

136

418

88

8,4

1877

1999

1232

780

547

2559

1193

129

398

86

8,3

1834

2000

1134

784

527

2446

1268

88

381

54

14,5

1750

2001

1041

849

494

2384

1297

61

351

34

9,3

1718

2002

1013

775

469

2257

1194

65

337

38

12

1604

2003

1337

499

473

2309

855

49

385

38

12

1320

2004

940

858

493

2291

1192

39

339

19

12

1589

2005

942

792

489

2223

1132

36

319

21

12

1508

2006

929,3

866,1

481,2

2277

1240,8

49,9

295

23

16

1562

2007

939,9

960

464,3

2364

1327,7

45,9

254

26

11

1697

2008

898,9

873,7

391,9

2164

1213,6

44

260

22

14

1527

2009

810,6

777,2

370,4

1958

1055

47

234,5

16

23

1346

2010

839,8

883,7

386,6

2110

1169,2

60,76

228,1

16,25

36,18

1467,2

2011

856,9

908,4

376,7

2142

1208,7

43,28

217,1

13,08

20

1478,9

2012

905

810,1

377,9

2093

1109

109,1

217,9

12,63

90,31

1445,2

2013

900

714,6

364,8

1979

1004,1

123,4

217,2

11,34

106,5

1354

2014

696

598,4

262,0

1556

870

100,2

156,2

4,49

91,9

1132,3

2015

857,2

560,5

130,8

1549

777

36,24

120,1

0,069

26,7

935,8

2016

808,5

554,2

137,8

1501

759,4

43,14

121,7

0,074

32,34

926,3

Головними джерелами водопостачання області є річки Сіверський Донець, Кальміус, Казенний та Кривий Торець, Кринка, канал Сіверський Донець-Донбас, водосховища і підземні водозабори, а також Азовське море (для Маріупольського меткомбінату "Азовсталь")

Забір води із природних водних об'єктів - 1501 млн. м3, у т.ч. морської – 554,2 (37% від загального забору), підземної – 137,8 (9% від загального забору).

Забір води основними галузями:

-Промисловість – 793,37 млн. м3 (52,9% від загального забору ), у т.ч. морської – 554,0 млн. м3;

- Сільське господарство – 91,34 млн. м3 ( 6,1% від загального забору );

- Житлокомунгосп – 615,268 млн. м3 (41 % від загального забору).

Використання води – 926,4 млн. м3, у т.ч. з підземних 32,07 млн. м3 (3,4% від загального використання), у т.ч. по галузях:

- Промисловість – 759,4 млн. м3 (50,6 % від загального використання);

- Сільське господарство – 43,14 млн. м3 (2,8% від загального використання);

- Житлово-комунгосп –121,7млн. м3 (8,1 % від загального використання );

Втрати по області – 221,6млн. м3 (14,8% від забору та 23,9 % від використання).

Басейн ріки Сіверський Донець

Забір води із природних водних об'єктів - 650,7 млн. м3 (43% від загального забору води по області), підземної – 43,65млн. м3 (2,9% від загального забору по басейну).

Забір води основними галузями:

  • Промисловість – 76,35 млн. м3 (11,7%);

  • Сільське господарство – 42,77 млн. м3 (6,5%);

  • Житлово-комунгосп – 531,3млн. м3 (81,7%).

Використання води – 217,6 млн. м3, у т.ч. з підземних 12,57млн. м3 (5,7%),

у т.ч. по галузях:

- Промисловість –86,52 млн. м3 (39,8%);

- Сільське господарство – 25,36 млн. м3 (11,6%);

- Житлово-комунгосп –103,8 млн. м3 (47,7%);

Басейн ріки Дніпро

Забір води із природних водних об'єктів –98,96 млн. м3 (6,5% від загального забору води по області), у т.ч. з підземних – 47,16 млн. м3 (47,7 % від загального забору по басейну)

Забір води основними галузями:

  • Промисловість – 64,02 млн. м3 (64,7 %);

  • Сільське господарство - 34,71 млн. м3 (35,1 %);

  • Житлово-комунгосп – 0,068млн. м3 (0,1%).

Використання води – 41,86 млн. м3, у т.ч. з підземних 8,533млн. м3 (20,4 %),

у т.ч. по галузях:

- Промисловість – 25,18 млн. м3 (60,2%)

- Сільське господарство – 16,54 млн. м3 (39,5 %);

- Житлокомунгосп – 0,061 млн. м3 (0,1 %);

Басейн річок Приазов'я

Забір води із природних водних об'єктів - 750,4 млн. м3 (50% від загального забору води по області), підземної – 46,86 (6,2 % від загального забору по басейну), морської – 554,2 млн. м3.

Забір води основними галузями:

- Промисловість – 653,0млн. м3 (87,0%).

- Сільське господарство – 13,44 млн. м3 (1,8%);

- Житлово-комунгосп – 83,90 млн. м3 (11,2 %).

Використання води – 666,8 млн. м3, у т.ч. з підземних 10,85 млн. м3 (1,6%); морської 554,0 млн. м3 у т.ч. по галузях:

- Промисловість – 647,7 млн. м3 (86,3 %) ;

- Сільське господарство – 1,185 млн. м3 (0,2%);

- Житлово-комунгосп – 17,73 млн. м3 (2,4%),

У 2016 році в області було використано 666,8 млн.м3 , в т.ч. прісної води 112,8 млн.м3, морської 554,0 млн.м3, підземної 10,85 млн.м3 з якої припадає на промисловість 647,7 млн.м3 (86,3% від загального використання), головний користувач – чорна металургія.

 

2.3 Здійснення державного обліку водокористування, ведення державного водного кадастру

Згідно Бюджетного кодексу України, починаючи з 2011 року 50% сплати за спец-водокористування надходить до місцевого бюджету.

Данні про сплату за спеціальне водокористування у Донецькій області по рокам наведені нижче.

Таблиця № 2.3.1

Роки

Встановлений

ліміт

забору води

млн. м3

Фактичний

забір води

млн. м3

Оплачений

забір води

тис.грн.

Надходження плати за забір води в місцевий бюджет

тис.грн.

Направлено

на рішення

водогосподарських

проблем місц.бюдж.

тис.грн.

1

2

3

4

5

6

2000

2380

1545

44676

8790

-

2001

2166

1535

45757

109,8

-

2002

1973

1482

42982

201,8

200,0

2003

2108

1810

57393,5

186,6

-

2004

4146

2291

62700

179,4

-

2005

4284

2223

65539

53,3

-

2006

4187

2277

60700

55,7

-

2007

4846

2364

97550

136,6

-

2008

-

2164

120460

-

-

2009

-

1958

131492

-

-

2010

-

2110

156830

-

-

2011

-

2142

200450

100225

-

2012

-

2093

231744

115877

143,3

2013

-

1979

184200

92115

-

2014

-

1556

148564

35668

-

2015

-

1549

-

26764

-

2016

 

1501

 

 

859,5

 

 

Розділ III Догляд за річками й виконання природоохоронних та протипаводкових заходів

 

    1. Аналіз санітарно-епідемічного стану земель водного фонду

 

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 29.05.01р. №6727/29 та наказу Держводгоспу України від 22.05.02р. № 121 проводяться й виконуються необхідні заходи щодо покращення санітарного стану прибережних захисних смуг річок, водойм і гідротехнічних споруд.

Контроль стану якості поверхневих вод Донецької області проводиться по 55 створах водних об'єктів. Контроль рівня забруднення проводиться у річках: Сіверський Донець, Казенний Торець, Кривий Торець, Сухий Торець і водосховищах Клебан-Бикському, Маячківському, Карлівському.

Основними забруднювачами водних об'єктів залишаються підприємства металургійної промисловості, підприємства вугільної промисловості, біологічні очисні споруди населених пунктів тощо.

Загалом по області склався напружений стан з очищенням госппобутових стічних вод, через відсутність достатнього фінансування та проведення антитерористичної операції відтерміновується введення в експлуатацію потужностей очисних споруд, які реконструюються в містах Білозерське, Ясинувата та інших. Треба відмітити вкрай незадовільний стан селищних споруд біологічної очистки, які взагалі не працюють або працюють неефективно.

Проведений аналіз показує, що відсоток проб води, що не відповідають нормативам якості, за вказаний період практично не змінився, проте загальна кількість проб, контрольованих суб’єктами моніторингу істотно зменшилася (на 30-35%). Все це відображає негативну тенденцію зниження об’єму досліджень на водних об’єктах суб’єктами екологічного моніторингу.

Якість води водних об'єктів р. Сіверський Донець до впадіння р. Казенний Торець відповідає вимогам санітарних норм. Негативно впливає на якість води в р. Сіверський Донець права притока – р. Казенний Торець. Нижче міста Слов'янськ р. Казенний Торець забруднена азотом нітритним (2,0 ГДК), хлоридами (1,1-3,4 ГДК), сульфатами (6,4 ГДК), азотом амонійним (1,1-2,5 ГДК). Максимальні концентрації азоту нітритного перевищували норму у 2 рази, хлоридів – у 3,4 рази, сульфатів – у 13,5 рази, азоту амонійного – у 2,5 рази. Високий рівень забруднення обумовлений скидом зворотних вод шахт Донецької області і підприємств комунального господарства. Клас якості 4 – "забруднена". Також негативний вплив на якість води р. Сіверський Донець здійснюють високомінералізовані води р.Бахмутка, у якій клас якості води змінюється з 4 "забруднена" на 5 "брудна".

В річці Кривий Торець в м. Дружківка середні концентрації перевищували гранично допустимі концентрації азоту нітритного у 2,0 рази, азоту амонійного – у 2,5 рази, сульфатів – у 5,5 рази. Максимальні концентрації склали 3,4 та 2,5 ГДК відповідно. У порівнянні з попереднім роком рівень забруднення, практично, не змінився, дещо зросла кількість азоту амонійного.

Солевміст у воді Азовського моря високий і коливається у межах 5,3-7,9 ГДК. Це пов'язано як з високим природним фоновим вмістом солей у морській воді, так ї з скиданням у Азовське море зворотних вод промислових підприємств.

Якість води по вмісту солей у водоймах коливається у межах 0,8-2,7 ГДК.

В цілому, за багаторічний період спостережень, якість води в річках області стабільна. Відбувається зниження забруднюючих речовин по зважених речовинах, нафтопродуктах і фенолах. Однак, незважаючи на зниження обсягів скиду стічних вод, стійкої тенденції до поліпшення якості води в річках не спостерігається

Проблемними питаннями, що потребують негайного вирішення є незабезпечення безперебійного знезараження стічних вод, якість води яких не відповідає санітарним нормам у цілому по області по санітарно-хімічним показникам. Питома вага відхилень по бактеріологічним показникам на відкритих водоймах в середньому по області 36,3% (в містах – 46,5%, в районах – 12,1%), по санітарно-хімічним – 62,4% (в містах – 69,5 %, в районах – 36,7%).

Дослідження якості води басейну річок Приазов'я у звітному році було обмежене через проведення АТО.

Більшість річок області відноситься до категорії брудних і дуже брудних. У воді практично всіх річок області має місце висока концентрація солей. Причина цього – надходження у водні об'єкти забруднених стічних вод підприємств, зливових вод з території міст, підприємств, високомінералізованих шахтно-рудничних вод, а також у значній багаторічній акумуляції забруднюючих речовин у донних відкладеннях.

Таким чином, не дивлячись на зменшення загальної кількості стічних вод, багато водних об'єктів регіону протягом довгого часу випробовують високе техногенне навантаження, у зв’язку з чим річки і водойми гранично обміліли і мають значний рівень бактерійного і хімічного забруднення. і тенденції до поліпшення якості води в річках не спостерігається

 

 

3.2 Виконання природоохоронних заходів для покращання екологічного стану річок, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та виконання протипаводкових заходів, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Результати спостережень за станом водних об’єктів та гідротехнічних споруд

 

Під впливом господарської діяльності людини малі річки суттєво змінились. У воді практично всіх річок області наявна висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скид в них високомiнералiзованих шахтно-рудничних вод.

Зарегульованість стоку річок ставками i водосховищами, інтенсивний водозабір на промислові, сільськогосподарські, питні потреби, скид в гiдрографiчну мережу недостатньо очищених стiчних вод призвели до недопустимих змін гiдрологiчних, гiдрохiмiчних режимів річок. Русла багатьох річок замулились, заросли очеретом, осокою i втратили свої яскраво виявлені береги. Побудованi уздовж річок села виявилися підтопленими на цих ділянках. До таких річок відносяться Сухий Торець, Бик, Гнилуша, Солона, Грузький Єланчик, в пониззях це характерно для річок Кальміус, Бахмутка, а в верхів'ях – для річок Корсунь, Булавін, Кринка та інших.

Поверхневий природний стік в цілому за багаторічний період особливих кiлькiсних змiн не зазнав, пiдземне живлення рiчок, внаслiдок замулення i заболочування, помiтно погіршилось. За приблизними розрахунками величини замулення русел основних річок областi за останнi 50 років становлять вiдповiдно: у верхiв'ях 1,0-1,5 м, у середнiй частинi – 2,0-2,5м i в низов'ях – 3,0-4,0м. Бiльшiсть малих рiчок областi забрудненi органiчними та хiмiчними речовинами, а це пригноблює бiохiмiчнi процеси в рiчках, згубно вiдбивається на всiх мешканцях водного середовища.

Ступiнь замулення ставкiв i водосховищ за вказаний перiод досягає 30-50% їх початкового обєму. Причому, найбiльш висока iнтенсивнiсть замулення тих водоймищ, куди надходить значна кiлькiсть стiчних вод, або на водоймах з дуже розвиненими процесами водної ерозiї, де основна маса донних вiдкладень утворилась за рахунок продуктiв ґрунтового змиву зi схилiв рiчкових долин i розмиву в дiючих ярах.

Створення прибережних смуг вздовж рiчок та навкруг водоймищ забезпечило б зменшення змиву ґрунту в русла, закрiплення берегiв, призупинення процесу подальшого заростання русла очеретом.

Але мiсцями прибережнi захиснi смуги продовжують перебувати у незадовiльному станi. Багато забруднюючих обєктiв до теперішнього часу не винесенi за межi смуг, в теплу пору року тут облаштовуються лiтнi табори великої рогатої худоби, здiйснюється її випас.

У зв'язку з вищезгаданим виникла гостра потреба в розчистці річок. Необхідно виконати першочергові роботи по поліпшенню екологічного стану та розчистці 31 річки довжиною 234 км (потрібно 230-300 млн.грн): р.Бик у Добропільському районі – 15 км, р.Кальміус у м. Маріуполь – 24 км, Сухий Торець у Слов'янському районі – 7,0 км, р.Солона у Покровському районі – 54,0 км, р.Міус у Шахтарському районі – 6,5 км, р.Грузький Єланчик у Бойківському і Старобешівському районах – 26,3 км, р.Казенний Торець у м.Дружківка – 12 км, р.Бичок у Костянтинівському районі – 3,8 км та інші.

Не закінчені роботи по регулюванню стоку р. Казенний і Кривий Торець (114 км) – не виконана реконструкція та ремонт 8 гребель в м. Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, що загрожує при проходженні паводку 1% і 2% забезпеченості катастрофічним затопленням цих міст, виробничих потужностей та сільськогосподарських угідь. На ці роботи потрібно більш як 100 млн.грн.

В області за останні роки через замулення річок та водотоків посилились процеси підйому підземних вод, що призвело до підтоплення значних площ сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. В області підтоплені 272 села, 12170садиб, з них постійно підтоплені 5092садиби, тимчасово – 7078 садиб.

Затвердженою Кабінетом Міністрів України 27.07.2000р. Постановою №1173 «Про комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року» передбачалось виділити Донецькій області 7,6 млн.грн., цих бюджетних коштів достатньо лише для виконання робіт на 4-5 об'єктах на п'ятиріччя. Але і ці об'єми не фінансувалися в повному обсязі. У 2001-2005 роках профінансовано лише 2,33 млн.грн. (30%), Недофінансування програм за 2001-2005 роки становить 5,3 млн.грн. У 2006 році виділено 0,802 млн.грн., у 2007 році - 1,55 млн.грн, у 2008 році 5,05 млн.грн., у 2009 році профінансовано 690,0 тис.грн., у 2010 році профінансовано 1359,6 тис.грн. у 2011 році профінансовано 250 тис.грн. У 2012 - 2015 році фінансування не було. У 2016 році профінансовано 200 тис.грн.

В області проводиться робота по залученню коштів з обласного і місцевих бюджетів, коштів підприємств і інших джерел для виконання природоохоронних заходів.

Дані про залучення коштів в 2016 році наведені нижче:

таблиця № 3.2.1 тис. грн.

 

Всього

Державний

бюджет

Обласний

бюджет

Місцевий бюджет

Кошти підприємств

Інші джерела

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Всього

426,7

1251,4

200

200

-

356,3

26,7

503,2

-

-

200

191,9

 

Розподіл коштів по басейнам наведений у таблицях № 8, 9, 10,11.

Згідно доручення Державного агентства водних ресурсів України №1626/9/11-11 від 20.04.2011р. Донецьким облводресурсів в 2016 році було проведено 59 спостережень за станом водних об’єктів (у тому числі гідротехнічних споруд), дотриманням режимів роботи водосховищ, водогосподарських систем.

 

3.2.1 Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області. Звіт про виконання водоохоронних заходів (за встановленою формою) з інформацією про встановлення у межах області прибережних захисних смуг всього та у звітному році

 

Більш як 20 років тому облвиконкомом були затверджені технічні проекти створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг і об'єми необхідних робіт в розрізі районів і господарств. Але, за минулий період стались дуже великі зміни в структурі землекористування, що вимагає коригування старих або розробки нових проектів. Замовниками такої роботи повинні виступити місцеві ради з використанням коштів, що надходять від плати за землю і воду.

Розпорядженнями голови облдержадміністрації від 12.07.2000р. № 452 і від 21.08.2000р. № 560 міськрадам і райдержадміністраціям доручалось організувати роботи по коригуванню раніше, в 80-х роках, розробленої технічної документації і створенню водоохоронних зон і прибережених захисних смуг уздовж річок і навколо водоймищ і вжити заходи по утриманню їх в належному стані. Проте, не всіма райдержадміністраціями і міськвиконкомами виконуються роботи по коригуванню технічної документації по створенню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, по створенню захисних лісосмуг та залуженню берегів річок і водоймищ.

У 2016 році винесено в натуру прибережних захисних смуг, відповідно до проектів землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг навколо водойм, переданих в оренду, на площі 16,1 га (3,2км): басейну р.Дніпро – 10,6га (2,1км); басейну р.Сіверський Донець – 5,5га (1,1км).

(Таблиця № 12: Звіт про виконання водоохоронних заходів.)

 

 

3.2.2 Виконання протипаводкових заходів, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Наявна технічна документація щодо визначення меж зон можливого затоплення (перелік річок або ділянок річок, загальна протяжність, площа), необхідність розроблення технічної документації щодо визначення меж зон можливого затоплення (перелік річок або ділянок річок, загальна протяжність, площа)

 

З метою мінімізації збитків при проходженні паводків в області приймаються заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та попередження можливого затоплення населених пунктів, промислових та сільськогосподарських підприємств. Починаючи з 1994 року розроблена проектна документація «Визначення зон можливого затоплення» та інформація про необхідність розробки документації щодо визначення зон можливого затоплення наступних річок:

Таблиця № 3.2.2.1

 

область

Розробл.технічна док-ція щодо визначен. меж зон можл.затопл.

Необхідність розробки документації щодо визначення меж зон можливого затоплення

 

Перелік річок/ ділянок річок

Протяжність, км

Перелік річок/ ділянок річок

Протяжність, км

Орієнт. варт. вигот. док-ції,

тис.грн.

 

 

Басейн Сіверського Дінця

 

Донецька

Сухий Торець

33

Кривий Торець

88

396,0

 

 

Казенний Торець

40,4

Грузька

21

94,5

 

 

Казенний Торець

21,2

Клебан-Бик

43

193,5

 

 

 

 

Калинівка

23

103,5

 

 

 

 

Наумиха

15

67,5

 

 

 

 

Бичок

20

90,0

 

 

 

 

Маячка

39

175,5

 

 

 

 

Сухий Торець

41

184,5

 

 

 

 

Бичок

22

99,0

 

 

Бахмутка

32

Бахмутка

54

243,0

 

 

 

 

Мокра Плотва

25

112,5

 

Клебан-Бикське в-ще

68,2

Горілий Пень

24

108,0

 

 

 

 

Лугань

44

198,0

 

Всього по басейну

194,8

 

459

2065,5

 

 

Річки Приазовя

 

 

Нагольна

12,9

Кальміус

209

940,5

 

 

Кріпенька

5,2

Грузька

47

211,5

 

 

 

 

Мокра Волноваха

63

283,5

 

 

 

 

Суха Волноваха

46

207,0

 

 

 

 

Кальчик

74,5

335,3

 

 

 

 

Грузький Єланчик

91

409,5

 

 

Міус

32,5

Міус

38,5

173,3

 

 

 

 

Кринка

170

765,0

 

 

 

 

Савост’янівка

28

126,0

 

Всього по басейну

50,6

 

767

3451,5

 

Донецька

Басейн річки Дніпро

 

 

Гнилуша

15

Водяна

28

126,0

 

 

Сухі Яли

38

Бик

30

135,0

 

 

Мокрі Яли

91

Водяна

21

94,5

 

 

 

 

Гришинка

26

117,0

 

 

 

 

Вовча (у межах області)

147

661,5

 

 

Солона

39,5

Солона - « -

14,5

65,3

 

 

 

 

Осикова

27

121,2

 

 

 

 

Шайтанка

51

229,5

 

 

 

 

Кашлагач

64

288

 

Всього по басейну

183,5

 

408,5

1838,3

 

Всього

428,9

 

1634,5

7355,3

 

у тому числі за 2016 рік

-

 

-

-

 

3.2.3 Паспортизація малих річок в області, кількість річок, які необхідно паспортизувати, кількість виготовлених паспортів, кількість річок, інформацію про які враховано у паспортах, пропозиції щодо подальшої паспортизації

 

З метою раціонального використання та охорони малих річок, контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів а також підвищення стійкості екосистеми, в області розроблено паспорти малих річок басейнів Сіверського Дінця та Дніпра.

Таблиця № 3.2.3.1

з/п

Найменування річки

Довж.ріки

загальна/

у межах обл., км

Площа водозбору

загальна/по обл., км2

Класифікац. річки

 

Організація-розробник паспортів

 

Рік

1

2

3

4

5

6

7

Басейн р. Сіверський Донець

Притоки 1 порядку

1

Нітріус

31/26

241/217

мала

„Запоріж-діпроводгосп”

1990р.

2

Бахмутка

86

1680

мала

1989р.

3

Жеребець

88/38

990/460

мала

1991р.

Притоки 2 порядку

4

Кривий Торець

88

1590

мала

-//-

1989р.

5

Сухий Торець

101/41

1610/606

мала

-//-

1990р.

6

Маячка

39

297

мала

-//-

1991р.

7

Бичок

20

106

мала

-//-

1990р.

8

Біленька

19

178

мала

-//-

1990р.

9

Грузька

21

196

мала

-//-

1991р.

10

Полтавка

22

147

мала

-//-

1991р.

Басейн р. Дніпро

11

Бик

104/57,5

1430/762

мала

„Донецьк-діпроводгосп”

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

-//-

1994р.

12

Мокрі Яли

147

2660/2113

середня

1994р.

13

Солона (2 екземпл.)

81/54

946/608

мала

1992р.

14

Осикова

27

206

мала

1995р.

15

Лозова

26

166

мала

1995р.

16

Дурна

14

140

мала

1995р.

17

Сухі Яли (2 екземп.)

49

697

мала

1992р.

18

Водяна

23

133

мала

1995р.

19

Солоненька

18

140

мала

1995р.

Необхідно розробити паспорти по басейну річок Приазов’я

1

Кальміус

209

5070/4970

середня

 

 

2

Грузька

47

517

мала

 

 

3

Мокра Волноваха

69

909

мала

 

 

4

Кальчик

88/74,5

1260/1160

мала

 

 

5

Грузький Єланчик

105/91

1250/1110

мала

 

 

6

Мокрий Єланчик

115/23

1380/218

мала

 

 

7

Кринка

 

 

 

 

 

8

Міус

258/65

6680/629

середня

 

 

9

Берда

141/20

1720/600

мала

 

 

10

Каратиш

44/32

458/416

мала

 

 

 

Розділ IV. Здійснення державного моніторингу довкілля

 

4.1. Об’єкти спостережень, на яких здійснюється державний моніторинг довкілля (поверхневі водні об’єкти, меліоровані землі).

Об’єктами спостережень Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції є джерела зрошення:

Річки - Сіверський Донець, Кальміус, Казенний Торець, Мокрі Яли, Сухі Яли, Кривий Торець, Вовча, Кальчик.

Водосховища - Павлопольське, Краснооскольське, Миколаївське, Курахівське, Миронівське, Анадольське, Октябрське, Маячківське, Клебан-Бикське;

Канал Сіверський Донець-Донбас.

Ставки річок – Бичок, Вовча, Солона, Каратиш, Калець, Комишуватка, Каратюк, Кашлагач, Гришинка, Сухі Яли, Мокра Плотва.

Ставки балок – Дубова, Лозова, Бичок, Водяна, Безводна, Солодкувата, Очеретувата, Антон-Тарама, Валі-Тарама, Кремінна, Ковалиха, Гришинка, Сазонова, Мануйлівська.

Під контролем експедиції знаходяться меліоровані землі загальною площею 87,0 тис.га, у тому числі 82,3 тис.га зрошуваних земель, 4,7 тис.га осушуваних земель.

4.2. Кількість водних об’єктів. створів, земель на яких проводились спостереження. Кількість вимірювань та проб води або ґрунтів, відібраних для лабораторних вимірювань за програмою моніторингу та при наданні платних послуг.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.1998р. № 391 Держводагентство України проводить спостереження за рівнями ґрунтових вод у сільських населених пунктах.

В Донецькій області 1126 сільських населених пунктів. Спостереження за рівнями ґрунтових вод проводяться з 1982 року.

За даними Донецької ГГМЕ, станом на 01.01.2017 р., за період 2011-2016 р.р. обстежено 389 сільських населених пунктів загальною площею 51,1 тис.га.

У 272 населених пунктах виявлено підтоплення 12170 житлових будинків на площі 9,3 тис.га. Площа постійно підтоплених сіл – 4,4 тис.га, тимчасово – 4,9 тис.га. Все це ускладнило проживання людей та санітарну обстановку, стало причиною руйнувань будівель та загибелі багаторічних насаджень. Підтоплення пов'язане з дією ряду чинників, головними з яких є замулення русел річок та балок, підпір рівня ґрунтових вод ставками і водосховищами, будівництво ставків без проектів та порушення правил їх експлуатації, близьке залягання водоупору, незадовільний технічний стан колекторно-дренажної мережі.

На протязі 2016 року за бюджетною програмою КПКВК 2407050 фахівцями Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції було відібрано проб:

  • поливної води – 221;

  • дренажної води – 24;

  • ґрунтової води (колодязі, свердловини) - 188;

  • ґрунту на водні витяжки – 1976;

  • ґрунту для визначення вологості – 1206.

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції у 2016 році виконано вимірювання показників якості води і ґрунту – 11493 у.а, при наданні платних послуг – 2386 у.а.

 

4.3. Характеристика стану водних об’єктів на транскордонних ділянках, у місцях водозаборів, що використовуються як джерела питного водопостачання.

 

4.4. Аналіз змін стану водних об'єктів за результатами спостережень та лабораторних вимірювань (з поясненням причин перевищення показників та інформацією про вжиті заходи). Звіт про використання коштів, виділених на здійснення моніторингу за бюджетною програмою КПКВ 2407050 та виконання результативних показників.

 

Кількість інформацій про стан навколишнього

природного середовища, які було надано органам місцевого самоврядування, природоохоронним відомствам тощо, та прийняття відповідних рішень

таблиця № 4.4.1

з/п

Назва документу

Найменування організації, яка отримала матеріали

Форма

Кіль-кість,

шт

1

Акти обстеження сільських населених пунктів

Сільські ради

Акт

44

2

Показники з обліку та оцінки меліоративних земель і меліоративних систем станом 01.01.2017 р.

Держводагентство, Облводресурсів, Районні управління агропромислового розвитку, управління Держгеокадастру

1-ОВГ

2-ОВГ

54

 

Оцінка якості поливної води проводиться за ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії».

Основними джерелами зрошення є річки Сіверський Донець, Кальміус, Казенний Торець, Мокрі Яли, Кривий Торець, водосховища Павлопольське, Краснооскольське, Миколаївське та Курахівське, канал Сіверський Донець-Донбас.

Річка Сіверський Донець. Вода сульфатно-гідрокарбонатна та сульфатна за аніонами, кальцієво-натрієва за катіонами, за мінералізацією прісна (0,6-1,0 г/дм3) та слабомінералізована (1,3 г/дм3). Водневий показник становить – 7,2-7,9 одиниць pH, токсична лужність – 2,5-3,5 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Водневий показник, переважно, зменшився на 0,1-1,2 одиниці pH. Мінералізація води майже не змінилась, крім Бахмутського району, де відбулась зміна ступеню мінералізації води від прісної до слабомінералізованої (збільшилась на 0,4 г/дм3). Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів зменшились на 0,3-0,7 мг-екв і 0,4 мг-екв, відповідно.

Річка Кальміус. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами натрієва.

За мінералізацією вода слабомінералізована (2,1 г/дм3). Водневий показник становить – 8,3 одиниці pH, токсична лужність - 4,0 мг-екв/дм3. Лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Мінералізація води майже не змінилась. Водневий показник, переважно, збільшився на 0,2-1,2 одиниці pH. Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів зменшились на 0,2-1,2 мг-екв і 0,4 мг-екв, відповідно. Вміст іонів хлору збільшився на 1,2-2,3 мг-екв/дм3, хімічний склад води змінився з сульфатного на хлоридно-сульфатний.

Річка Казенний Торець. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. За мінералізацією слабомінералізована (2,0 г/дм3) та середньосолонувата (3,3 г/дм3 у Добропільському районі).Водневий показник становить – 7,2-8,3 одиниці pH, токсична лужність - 2,5-7,5 мг-екв (найбільша у м. Краматорськ). Лужність від нормальних карбонатів (0,4 мг-екв) виявлена у місті Краматорськ.

Водневий показник переважно, зменшився на 0,3-1,0 одиниці pH.

Мінералізація води і токсична лужність збільшились на 0,1-0,5 г/дм3 та 0,3-2,3 мг-екв, відповідно. Лужність від нормальних карбонатів збільшилась на 0,4 мг-екв.

Річка Мокрі Яли. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва, за мінералізацією слабомінералізована (2,5-2,6 г/дм3). Водневий показник становить – 7,7-7,8 одиниць pH, токсична лужність –3,1-3,4 мг-екв/дм3. Вміст іонів хлору - 17,3-18,1 мг-екв/дм3.

Водневий показник і токсична лужність, переважно, збільшились на 0,2-0,6 одиниць pH і 0,7-1,3 мг-екв/дм3, відповідно. Мінералізація води зменшилась, переважно, на 0,1-1,2 г/дм3.

Річка Кривий Торець. Вода прісна (0,9 г/дм3) та слабомінералізована (1,6 - 1,7 г/дм3) за аніонами хлоридно-сульфатна, гідрокарбонатно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. Водневий показник становить - 7,4-8,5 одиниць pH, токсична лужність – 3,5-5,2 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів - 0,6 мг-екв.

Мінералізація води майже не змінилась. Водневий показник, переважно, збільшився на 0,3-0,9 одиниць рН, токсична лужність зменшилась на 0,2-2,0 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів збільшилась на 0,6 мг-екв.

Павлопольське водосховище. Вода слабомінералізована (1,9-2,0 г/дм3), за аніонами сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. Водневий показник становить – 7,5-8,1 одиниць рН, токсична лужність – 3,2-5,2 мг-екв, лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Мінералізація води, переважно, зменшилась на 0,1-0,4 г/дм3, водневий показник збільшився, переважно, на 0,1-0,9 одиниць рН. Токсична лужність, переважно, збільшилась на 2,1-2,3 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів зменшилась на 0,4 мг-екв.

Краснооскольське водосховище. За мінералізацією вода прісна - 0,5 г/дм3, за аніонами гідрокарбонатно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва, водневий показник становить – 7,7 одиниць рН. Токсична лужність становить – 1,2 мг-екв.

Мінералізація води та водневий показник майжене змінився, токсична лужність зменшилась на 0,9 мг-екв/дм3.

Курахівське водосховище. Вода за мінералізацією середньосолонувата (3,83,9 г/дм3) за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами натрієва, магнієво-натрієва. Водневий показник – 8,4-8,5 одиниць pH, токсична лужність – 2,9 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів - 0,8 мг-екввиявлена у Покровському районі.

Мінералізація води та водневий показник збільшились на 0,1-0,9 г/дм3 і 0,1-0,7 одиниці pH, відповідно. Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів збільшились на 0,2-0,8 мг-екв і 0,6 мг-екв, відповідно.

Канал Сіверський Донець-Донбас. Вода за мінералізацією прісна (0,6-0,8 г/дм3). За хімізмом вода гідрокарбонатно-сульфатна за аніонами, натрієво-кальцієва за катіонами. Водневий показник – 7,1-7,9 одиниці рН, токсична лужність – 2,8-3,9 мг-екв, лужність від нормальних карбонатів (СО32-) не виявлена.

Водневий показник, переважно, зменшився на 0,4-1,2 одиниці pH. Мінералізація води майже не змінилась,токсична лужність збільшилась на 0,4-0,6 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів зменшилась на 0,3 мг-екв.

Малі джерела зрошення. За хімізмом вода, переважно, сульфатна і хлоридно-сульфатна за аніонами,натрієва і кальцієво-натрієва за катіонами. Мінералізація води становила - 0,4-6,0 г/дм3, водневий показник – 5,9-8,7 одиниць рН.

Прісна вода (0,4-0,9 г/дм3) виявлена у Лиманському, Бахмутському, Слов’янському районах та у м. Краматорськ. За агрономічними критеріями оцінки якості вода придатна для зрошення (у Лиманському районі) та, переважно, обмежено придатна для зрошенняза небезпекою вторинного засолення.

Слабомінералізована вода (1,0-2,9 г/дм3) виявлена у Бахмутському, Великоновосілківському, Добропільському, Костянтинівському, Лиманському, Мар’їнському, Мангушському, Покровському, Слов’янському, Ясинуватському районах та у місті Краматорськ. За агрономічними критеріями оцінки якості вода відноситься до обмежено придатної для зрошення за перевагою небезпеки вторинного засолення ґрунтів та непридатної без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження грунтів.

Середньосолонувата вода (3,1-5,0 г/дм3) виявлена у більшості районів області, крім Лиманського, Мангушського, Слов’янського районів та міста Краматорськ.

Сильносолонувата вода (5,1-6,0 г/дм3) виявлена у Володарському (ст.б. Водяна), Мар’їнському (ст. б. Безводна), Покровському (ст.б. Широка) та Ясинуватському (ст. с.Ласточкине) районах. За агрономічними критеріями оцінки якості вода відноситься, переважно, до обмежено придатної для зрошення за перевагою небезпеки вторинного засолення ґрунтів та непридатної для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою вторинного засолення і токсичного впливу на рослини. Мінералізація води, переважно, зменшилась на 0,1-0,9 г/дм3.

У більшості джерел зрошення водневий показник зменшився на 0,2-0,7 одиниці рН. Токсична лужність, переважно, збільшилась на 0,1-2,3 мг-екв. Хімічний склад води більшості джерел зрошення майже не змінився.

Водою І класу на кінець поливного періоду забезпечено 0,7 тис. га (1,1% від земель, охоплених спостереженнями).

Водою II класу забезпечено 39,7 тис. га (64,6% від земель, охоплених спостереженнями), у тому числі за небезпекою вторинного засолення ґрунтів – 22,5 тис. га, підлуження ґрунтів – 17,2 тис. га.

Непридатною водою забезпечено 21,1 тис. га (34,3%), у тому числі за небезпекою вторинного засолення ґрунтів – 3,1 тис. га, підлуження ґрунтів – 9,3 тис. га, токсичного впливу на рослини – 6,4 тис. га, солонцювання ґрунтів– 2,3 тис. га.

Найбільш напруженими, з точки зору якості зрошувальної води є Великоновосілківський, Костянтинівський, Бахмутський, Покровський, Мар'їнський райони та місто Краматорськ.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площі, забезпечені водою І та II класу, зменшились на 0,1% та 2,2%, відповідно, площі, забезпечені непридатною водою, збільшились на 2,3%. Кліматичні умови звітного періоду зумовили низьку якість поливної води.

 

 

 

Розділ V Аналіз роботи аналітично-диспетчерського центру з питань інформаційного забезпечення Кризового центру Держводагентства

Аналітично-диспетчерський центр аналізує та узагальнює інформацію і надсилає до Кризового центру Держводагентства України.

Інформація подається згідно порядку, який було уточнено на виконання рішення наради-семінару "Забезпечення роботи Функціональної відомчої системи (ФВС) запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру на водогосподарських системах, захисних спорудах, водосховищах", що відбувся 7 червня 2007 року, з метою деталізації положень ВНД 33-1.1-14-2001.

Оперативна інформація надається щоденно з 13-00 до 14-00 години у телефонному режимі. У разі виникнення надзвичайних ситуацій на водогосподарських та водних об'єктах, інформація про них за підписом керівника надається негайно електронною поштою або факсом.

Інформація надсилається в Держводагентство за тиждень – кожної середи, за місяць – до 3 числа місяця, наступного за звітним, електронною поштою або факсом.

В інформації висвітлюється гідрометеорологічна обстановка в регіоні та її наслідки, стан та режим роботи водосховищ та водогосподарських систем, виникнення небезпечних ситуацій, рівні на річках та шкідлива дія вод, забезпечення подачі води споживачам і т.д.

Розроблено "Порядок передачі МУВГ облводресурсів інформації про гідрометеорологічну, водогосподарську обстановку і надзвичайні ситуації на водних об'єктах", дій при надзвичайних ситуаціях, порядок передачі інформації про обстановку на водогосподарських об'єктах та надзвичайні ситуації. Інформація надходить з місць, після уточнення з районними спеціалістами управління екології і природних ресурсів, управління по надзвичайним ситуаціям і громадського захисту населення, управління сільського господарства і продовольства, в міжрайонні управління водного господарства, де діє цілодобово диспетчерська служба, потім в аналітично-диспетчерський центр облводресурсів.

Для підготовки до пропуску льодоходу, повені і паводків у 2016 році, а також з метою вжиття заходів щодо захисту населених пунктів від шкідливої дії вод облводресурсів видано наказ "Про пропуск льодоходу повені і паводків у 2016 році", яким затверджено склад аналітично-диспетчерського центру та склад оперативної групи облводресурсів.

Наказом було затверджено план дій водогосподарських організацій облводресурсів з підготовки до пропуску весняної повені, льодоходу та дощових паводків у зимово-весняний період 2015-2016 років.

На виконання статті 30 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та спільного наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і Держводгоспу України від 10.11.04р. №161/293 оновлено наказ від 06.12.04р. №503/163/126 “Про взаємодію Головного управління МНС України в Донецькій області, Головного управління з НС та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи Донецької ОДА та Донецького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

На період проходження повені і паводків збір та обмін інформації здійснюється по встановленій схемі взаємодії аналітично-диспетчерського центру облводресурсів з Департаментом ГЗН облдержадміністрації, ГУ МНС України, КП „Компанія ”Вода Донбасу”, ТОВ „Донрибкомбінат”, „Донбасенерго”, „Східенерго”, Донецькобленерго та іншими зацікавленими організаціями.

Інформація

про надзвичайні ситуації які сталися на водних об’єктах та гідротехнічних спорудах, що знаходяться в зоні діяльності

Донецького облводресурсів за 2016рік

 

 

№ з/п

Дата

 

1

11.07.2016р.

Внаслідок попадання снаряду у відстойник-накопичувач стічних вод Вуглегірського свинокомплеку у Бахмутському районі стався витік відходів з потраплянням їх до р.Кодемка б.р.Бахмутка, б.р.Сіверський Донець.

2

08.07.2016р.

В результаті часткового руйнування донного водовипуску Стародубівського водосховища Sв.дз.-103га, Wнпр-3,85млн.м3 басейну річок Приазов’я, розташованого на території Стародубівської с/р Мангушського району, відбувся несанкціонований скид води.

 

 

Розділ VІ Дотримання законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та в частині користування водними об’єктами

на умовах оренди

 

6.1 Участь у роботі місцевих дозвільних центрів. Розробка регламентів (інформаційних карток) з видачі документів дозвільного характеру.

 

6.2 Видача дозволів на проведення робіт на землях водного фонду

(у т.ч. кількість розглянутих заяв, виданих дозволів, відмов тощо) та погодження клопотань водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді у разі використання поверхневих вод (у т.ч. кількість розглянутих заяв, погоджених клопотань, відмов тощо)

Відповідно до листа Держводагентства України від 26.04.2016року №2073/9/11-16 з посиланням до п.3ст.2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», частини другої ст.16 Водного кодексу України, Положення про Держводагентство, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 №393, Положення про територіальні органи Агентства, затверджених наказом Держводагентства від 26.04.2015 №55 з 26.04.2016 року функції територіальних органів почали здійснюватись Сектором у Донецькій, Луганській та Харківській областях Держводагентства.

За період з 01.01 по 26.04.2016 року Облводресурсів було погоджено 7 клопотань водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді для отримання дозволу на спеціальне водокористування.

 

6.3 Передача водних об’єктів у користування на умовах оренди. Погодження договорів оренди водних об’єктів. Контроль справляння надходжень до бюджету плати за надані в оренду водні об’єкти

 

Всього на підконтрольній органам державної влади території в оренді перебуває 604 водних об'єкти загальною площею водного дзеркала 8,28 тис. га., в тому числі: 46 водосховищ загальною площею 3,87 тис. га, 552 ставка загальною площею 4,41 тис. га, 6 озер загальною площею 0,34тис. га.

Станом на 01.01.2017 року в обласний бюджет надійшло плати за користування водними об'єктами на умовах оренди 702,223 тис.грн, в місцевий бюджет 157,634 тис. грн.

Починаючи з 01 липня 2013 року згідно ст. 51 Водного кодексу України з метою упорядкування процедури надання облдержадміністрацією у користування водних об’єктів, розташованих на території області, протягом року фахівцями облводресурсів проводилась підготовча робота.

У 2016 році було продано право оренди на 6 водних об’єктів на аукціоні з продажу права оренди земельних ділянок.

 

6.4 Участь у роботі комісій з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою. Кількість розглянутих матеріалів, результати розгляду

 

На виконання вимоги Генеральної прокуратури України ( від 24.11.2014р.№28/2-573вих-14) стосовно здійснення погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій» та на виконання листа Держводагентства №502/9/11-15 від 02.02.2015р. облводресурсів завершило розгляд проектів та надання висновків про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів (в частині земель водного фонду), матеріалів інвентаризації земель (в частині земель водного фонду).

 

Розділ VІІ Робота з місцевими органами самоврядування,

громадськими організаціями, засобами масової інформації та

населенням з питань дотримання водного законодавства,

пропаганди екологічних знань та природоохоронного виховання

 

7.1 Робота з місцевими органами самоврядування

 

У звітному році продовжилась робота з органами місцевого самоврядування. З метою забезпечення належної експлуатації водоймищ та гідротехнічних споруд, попередження виникнення надзвичайних ситуацій, враховуючи ситуацію, яка склалася області з безхазяйними гідротехнічними спорудами проводяться наради з районними, селищними та міськими радами про необхідність розробки технічної документації та визначення балансової належності гідроспоруд. На даних нарадах пропонується вжити заходів щодо включення в місцеві програми соціально-економічного розвитку виділення коштів на розробку технічної документації на безхазяйні гідротехнічні споруди та на водоохоронні заходи.

 

 

7.2 Пропаганда екологічних знань через засоби масової інформації

(телебачення, радіомовлення, публікації в пресі ) та безпосередні виступи перед населенням

 

. За минулий 2016 рік було 5 публікацій у друкованих засобах масової інформації.

Публікації у газетах «Сельськая новь» Мангушського району, «Вісті» Слов'янського району, «Зоря» Лиманського району, «Костянтинівська нива» Костянтинівського району, «Сельский край» Великоновосілківського району освітлювали проблемні питання та екологічний стан водних ресурсів, зміни у водному законодавстві в частині надання водних об’єктів у тимчасове користування на умовах оренди.

Приймалася активна участь уі нарадах, семінарах, засіданнях та конференціях щодо вирішення проблемних питань по водних ресурсах області.

Адміністрація Донецького облводресурсів у своїй роботі керується положеннями Закону України “Про звернення громадян” та іншими нормативними актами про порядок розгляду звернень фізичних та юридичних осіб. На всі запити спеціалістами облводресурсів надана необхідна інформація та відповіді. Заявникам створені необхідні умови для можливості викладення своїх вимог з розглядання їх звернень. Забезпечено особовий прийом громадян начальником облводресурсів та його заступниками згідно графіку прийому громадян.

Найбільш поширені звернення – про захист від підтоплення сільських населених пунктів та з питань передачі водних об'єктів в оренду.

З метою інформування населення та зацікавлених підприємств та організацій з питань водогосподарської галузі, проблем, завдань і подальшого розвитку водогосподарського комплексу, працюють змістовні рубрики на веб-сайті Донецького облводресурсів: "Структура", "Діяльність", "Завдання", "Водні ресурси", "Меліорація", "Тендери", "Фотогалерея", "Контакти", "Анонси подій", "Новини", "Звернення громадян", "Огляд преси", "Оголошення".

 

 

7.3 Організація та участь у природоохоронних Всеукраїнській та громадських акціях "Зелений паросток майбутнього", “День довкілля”,

“До чистих джерел”, “Посади дерево”, “Жива вода”

 

Донецька область посідає чільне місце в економічному потенціалі України, на її території зосереджена пята частина виробничих потужностей України. Потужна техносфера включає в себе понад 800 великих і середніх підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, важкого машинобудування та будівельних матеріалів. Надмірна концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури, висока щільність населення створили величезне навантаження на біосферу області – найвище в Україні та в Європі.

Довкілля області перебуває у критичному стані. Екологічні проблеми накопичувалися тривалий час, а негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території регіону, набувають незворотного характеру.

В 1997 році розпочато рух "До чистих джерел". Кабінет Міністрів України, дорученням від 30.10.97р. №21606/2, зобов'язав Держводгосп України та інші зацікавлені міністерства та відомства забезпечити щорічне проведення акції "До чистих джерел".

20 жовтня 2016 року розпочався щорічний Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел», в якому прийняло участь, з залученням громади, Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція виконавши у серпні 2016 року відновлення та упорядкування артезіанської свердловини б/н, басейн річки Вовча, басейну ріки Дніпро, на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району.

22 березня 2016 року Донецьким облводресурсів був відзначений Всесвітній день води, який у 2016 році пройшов під гаслом «Вода та робота». Для учнів ліцеїв та коледжів були проведені лекції про значення води, конкурси малюнків, були опубліковані статті співробітників водогосподарських організацій, присвячені проблемам раціонального використання води, як природного ресурсу, та забрудненню вод у Донецькому регіоні.

На базі Слов’янського міжрайонного управління водного господарства проведено урочисті збори, присвячені Всесвітньому Дню Води, та організовано виїзд у м.Ізюм Харківської області до Святого джерела чудотворної ікони Піщанської Божої Матері.

На веб-сайті м. Маріуполь опубліковано інтерв’ю інженера-гідротехніка Маріупольського міжрайонного управління водного господарства Халдай Г.Ф. присвячене збереженню та відтворенню водних ресурсів.

На інтернет-сайті «Авдіївка – моя Батьківщина» Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція розмістила статтю «Вода – це робота».

У період квітня-травня 2016 року Донецьке облводресурсів разом з підвідомчими організаціями прийняло участь у щорічній всеукраїнській акції «За чисте довкілля». До упорядкування територій було залучено 246 осіб. Було упорядковано близько 21 га територій та висаджено близько 1575 саджанців дерев та кущів.

Фахівці облводресурсів разом з органами місцевого самоврядування брали участь у проведенні Свята «Водохреща», “Вербної неділі”, у підготовці та проведенні акції «Посади своє дерево», «Зелені легені Донбасу», «За чисте довкілля».

 

Розділ VIII МАЛА ГІДРОЕНЕРГЕТИКА

 

8.1 Інформація про потенціал малої гідроенергетики та проектні розробки щодо його використання.

 

Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком по області у 5 разів менша, ніж в середньому по Україні, крім того відбувається інтенсивний забір води на промислові, комунально-побутові та сільськогосподарські потреби. Русла багатьох річок замулились і позаростали очеретом. Літньо-осіння і зимова межень досить низькі, в посушливі роки окремі річки пересихають.

Потенційно підтоплювані території, захистити які можна шляхом будівництва регулюючих ємностей з подальшим використанням їх у гідроенергетичних цілях, у області відсутні.

Вважаємо, що у Донецькій області розробка регіональної програми розвитку малої гідроенергетики, з урахуванням питань будівництва нових малих ГЕС у комплексі інфраструктури для захисту від повеней можлива за умови детального вивчення ситуації та попереднього прорахунку можливих негативних наслідків.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІХ АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

 

9.1 Географічне положення території областіта фізичні

(кількісні) характеристики

 

9.1.1 Площа, населення

 

Донецька область розташована в південно-східній частині України, займає площу 26,5 тис.км2 (4,4% площі України) з півдня омивається Азовським морем, межує з Луганською, Харківською, Дніпропетровською, Запорізькою та Ростовською (Російська Федерація) областями. Станом на 1 січня 2007 року чисельність наявного населення області дорівнювала 4671,9 тисячі чоловік. Щільність населення складає 180 чоловік на 1 квадратний кілометр, що є найбільшою не тільки в Україні, але і в Європі.

Адміністративно-територіальний розподіл області налічує 28 міст обласного підпорядкування, 23 – районного, 17 – районів, 6 територіальних громад, 133 селища міського типу, 1126 сільських населених пунктів.

Протяжність області з заходу на схід становить 170 км, а з півночі на південь – 240 км.

Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Клімат області помірно-континентальний з посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азіатського материка та Нижньоволзьких степів, зумовлюються низькими температурами і холодами взимку, а восени та влітку – сухими гарячими вітрами.

Середньорічна температура в області становить + 7,80С. Середня температура повітря у липні складає +220 (абсолютний максимум + 380С), а у січні -6,30С, (абсолютний мінімум -360С).

Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. За рельєфом тут можна виділити декілька основних районів: на півночі – Донецький кряж, на півдні – Приазовська височина. На головному Дебальцевсько-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу – 369м. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200м.

Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різних видів ґрунтів. На льосовидних породах утворилися тучні чорноземи. У заплавах річок та балок – лугові та лугово-болотні чорноземи, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів.

 

9.2 Водні ресурси

 

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод по річці Сіверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

Водні ресурси поверхневого стоку середнього по водності року становлять 1,01млрд.м3.В маловодний рік (Р=95%) вони зменшуються до 0,220 млрд.м3.

Водозабезпеченість в області в середній по водності рік становить 0,18 тис.м3/люд., в маловодний рік 75% – 0,135тис.м3/люд., що у 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.

Основними джерелами водопостачання області є річки Сіверський Донець, Кальміус, Казенний та Кривий Торці, Кринка, канал Сіверський Донець-Донбас, водосховища і підземні водозабори, а також Азовське море (для Маріупольського меткомбінату "Азовсталь").

Наявні водні ресурси не забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі. Питання забезпечення не вирішується через обмежене фінансування.

Азовське море - внутрішнє море басейну Атлантичного океану у межах України та Росії. Площа 39,1 тис.км2, об'єм води 290км3, середня глибина – 7,4 м, максимальна 15м. Середня солоність Азовського моря становить 13%. В Азовське море впадають річки Грузький Єланчик, Кальміус, Комишуваха, Берда.

 

 

 

9.2.1 Річки, озера

На території області протікає 246 річок довжиною більше як 10км, з них:

1 велика річка Сіверський Донець загальною довжиною 1053 км, у межах області – 96км;

8 середніх річок – Казенний Торець довжиною всього 134 км (у межах області 134км), Лугань довжиною всього 198км (у межах області 41км), Кальміус довжиною всього 209 км (у межах області 209 км), Міус довжиною всього 258 км (у межах області 65 км), Кринка довжиною всього 180 км (у межах області 170км), Самара довжиною всього 320 км (у межах області 51 км), Вовча довжиною всього 323 км (у межах області 147 км) і Мокрі Яли довжиною всього 132 км (у межах області 132 км).

В гідрографічному відношенні територія області може бути поділена на три частини: Північну (басейн Сіверського Донця), Південну (річки Приазов'я), та Західну (басейн Дніпра).

Природний стік річок становить близько 220 млн.м3 на рік 95% забезпеченості і 900 млн. м3 на рік 50% забезпеченості. Річки відносяться до типу рівнинних, переважно снігового живлення і з весняною повінню. Низька осіння та зимова межень часто змінюється підвищенням рівня води під час паводків і в період відлиг. В посушливі роки окремі невеликі річки пересихають.

В області за останні роки через замулення річок та водотоків посилились процеси підйому ґрунтових вод, як наслідок – підтоплення сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. На 01.01.2017 року в області підтоплені 272 села, 12170садиби. Площа постійно підтоплених сіл – 4,4 тис.га, тимчасово – 4,9тис.га.

Озер в області налічується 63, загальна площа їх становить 498,1 га, ємність – 11541,57 тис.м3, зосереджені переважно в долині Сіверського Дінця. За своїм походженням і бальнеологічним значенням заслуговують уваги відомі солоні озера, що розташовані на території м. Слов'янськ (Ріпне – 16,31 га, Сліпне – 27,21 га, Вейсове – 19,4га, Гаряче – 9,5 га).

 

9.2.2 Ставки

Згідно розпорядження облдержадміністрації №227 від 28.04.2010 "Про організацію проведення інвентаризації водоймищ області, визначення балансової належності гідротехнічних споруд, їх залишкової вартості" за результатами інвентаризація водойм станом на 01.01.2017 р. на території області налічується 2147 ставків ємністю 268,57млн.м3 та площею водного дзеркала 12100 га., з них на підконтрольній органам державної влади територіях 612 водойм, площа водного дзеркала 4607 га.

 

9.2.3 Водосховища

Станом на 01.01.2017року в області налічується 130 водосховищ з загальним об’ємом 864,31млн.м3 та площею водного дзеркала 18227,47 га, у тому числі 114 водосховищ ємністю від 1,0 до 10,0 млн.м3, 15 водосховищ – від 10,1 до 100,0 млн.м3 та 1 водосховище ємністю більше 100,0 млн.м3. Водосховища побудовані в основному у 50-70 роках минулого століття для промислового та сільгоспводопостачання, розвитку зрошуваного землеробства і риборозведення.

Водосховища, розподіляються по їх використанню:

8 - питного призначення;

6 - енергетичного призначення;

19 - технічного призначення;

23 - рибогосподарського призначення;

74 - іригаційного призначення.

В оренді на підконтрольній органам державної влади територіях перебуває 53 водосховища загальною площею 5022 га.

Водосховища, які є джерелами централізованого питного водопостачання, через підвищену мінералізацію і жорсткість, не відповідають нормативним вимогам. Питання про переведення Ольховського водосховища, яке є приймачем шахтних вод, до категорії технічних, досі не вирішене. Резервне питне Волинцевське водосховище багато років забруднювалось неочищеними стічними водами шахти "Ольховатська" ДП "Орджонікідзевугілля" та пришахтними селищами через відсутність очисних споруд госппобутових стічних вод.

 

9.2.4 Канали й водоводи

В 1958 році в області побудовано канал Сіверський Донець-Донбас для забезпечення промислово-питного водопостачання індустріального Донбасу.

Канал двічі реконструювався у 1972 та 1979 роках, внаслідок чого його пропускну спроможність доведено до 43 м3/с.

Другий Донецький водогін побудовано у 1949-1954 роках, реконструйовано у 1975 році, продуктивність – 11 тис.м3/на рік. Забір води здійснюється з підземних джерел свердловинами, розміщеними в заплаві р. Сіверський Донець поблизу с. Маяки Слов'янського району та з річки Сіверський Донець. Після очищення річкова вода змішується з підземною і подається в водогін.

Південно-Донбаський водогін споруджено для подачі води з каналу Сіверський Донець-Донбас на Покровську, Великоанадольську і Старокримську фільтрувальні станції. Очищена вода використовується для питного водопостачання міст Селидове, Українськ, Гірник, Новогродівка, Покровськ, Мирноград, Добропілля, Вугледар, Докучаєвськ, Маріуполь, Волноваський район. Промспоживачі технічної води з каналу - Авдіївський коксохімічний завод, Курахівська ТЕС та інші.

 

9.2.5 Підземні води (прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси)

Прогнозні запаси підземних вод у Донецькій області складають 660 млн.м3, експлуатаційні ресурси підземних вод становлять – 446 млн.м3, запаси питної води розвідані і затверджені – 446 млн.м3. Забір у звітному році становив 137,8 млн.м3.

 

9.2.6 Обсяги середньорічного стоку та стоку маловодного року

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод по річці Сіверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стічних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

Водні поверхневі ресурси середнього по водності року становлять 1,01 млрд.м3

В маловодний рік (Р=95%) вони зменшуються до 0,22 млрд.м3.

 

9.2.7 Водозабезпеченість на одного жителя

Водозабезпеченість в області в середній по водності рік становить 0,18 тис.м3/люд., в маловодний 75% забезпеченості – 0,135тис.м3

 

Характеристика поверхневого стоку та запасів підземних вод, млрд.м3

 

Середньо

багаторічний стік

Стік багатоводного

року (30%)

Стік маловодного

року (95%)

Водозабезпеченість

стоком на одну людину (з урахуванням

кількості населення станом на 01.01.2007р.), м3/люд.

Місцевий

Сумарний

Місцевий

Сумарний

Місцевий

Сумарний

Середній рік по водності

Маловодний рік (95% запезпеч.)

Поверхневий стік

1,01

1,01

1,2

1,2

0,22

0,22

 

 

Підземний стік

0,446

0,446

0,446

0,446

0,446

0,446

 

 

Сумарний стік

1,456

1,456

1,646

1,646

0,666

0,666

180

64

 

9.3 Водокористування

 

Станом на 01.01.2017року на обліку знаходилося 787 водокористувачів.

Водоспоживання. За даними звітності 2-ТП (водгосп) в області в 2016 році з водних джерел області забрано 1501 млн.м3 свіжої води (у порівнянні з 2015р. водозабір зменшився на 48 млн.м3), з поверхневих водних об'єктів – 808,5 млн.м3, у т.ч. морської 554,2 млн.м3, з підземних – 137,8 млн.м3 , у тому числі шахтно-рудничних 104,3 млн.м3.

Протягом 2016 року було використано: 926,4 млн.м3 , в тому числі на виробничі потреби – 804,2 млн.м3, господарсько-питні потреби – 104,4 млн.м3 води,зрошення – 5,383 млн.м3 води.

Басейн річки Сіверський Донець

У 2016 році з водних об'єктів басейну Сіверського Дінця було забрано 650,7 млн.м3 води (що складає 43,4% від загального забору по області), в тому числі з поверхневих джерел – 607 млн.м3, підземних – 43,65 млн.м3.

Використання 217,6 млн.м3 вод по галузях економіки розподіляється таким чином: промисловість – 86,52 млн.м3, сільське господарство – 25,36 млн.м3 в т.ч. сільгоспводопостачання – 1,088 млн.м3, зрошення – 2,810 млн.м3, риборозведення – 54,22 млн.м3, комунальне господарство – 103,8 млн.м3 на інші потреби – 4,889 млн.м3.

Загальний обсяг скиду стічних водпо басейну р.СіверськийДонецьскладає95,60 млн.м3, у тому числі 15,92 млн.м3 забруднених, 35,21 млн.м3 нормативно чистих без очистки, 25,81 млн.м3 нормативно очищених.

Басейн річки Дніпро

У 2016 році з водних об’єктів басейну Дніпра було забрано 98,96 млн.м3 (6,5% від загального забору по області), в тому числі з поверхневих – 51,80 млн.м3, підземних – 47,16 млн.м3.

Використані 41,86 млн.м3 вод по галузях економіки розподілились таким чином: промисловість – 25,18 млн.м3, сільське господарство – 16,54 млн.м3 в т.ч. сільгоспводопостачання – 0,714 млн.м3, зрошення – 2,479 млн.м3, риборозведення – 52,04 млн.м3, комунальне господарство – 0,061 млн.м3 на інші потреби – 2,239 млн.м3.

Загальний об’єм скиду стічних вод по басейну Дніпра складає 48,66 млн.м3, у тому числі 3,384 млн.м3 забруднених, 4,302 млн.м3 нормативно чистих без очистки, 2,138 млн.м3 нормативно очищених.

Басейн річок Приазов'я

Басейн річок Приазов'я є найбільш водоємним басейном Донецької області. У 2016 році з водних об’єктів басейну річок Приазов'я було забрано 750,7 млн.м3 (що складає 50 % від загального забору по області), в тому числі з поверхневих джерел – 149,3 млн.м3, крім того морської – 554,2 млн.м3, підземних – 46,86 млн.м3.

Використання 666,8 млн.м3 вод по галузях економіки характеризується таким чином: промисловість – 647,7 млн.м3, сільське господарство – 1,185 млн.м3, з них сільгоспводопостачання – 0,333 млн.м3, зрошення – 0,095 млн.м3, риборозведення – 51,18 млн.м3, комунальне - 17,73 млн.м3 на інші потреби – 3,396 млн.м3.

Загальний обсяг скиду стічних вод по басейну р. Приазов'я складає 677,4 млн. м3, у тому числі 160,9 млн.м3 забруднених, 405,4 млн.м3 нормативно чистих без очистки, 76,3 млн.м3 нормативноочищених.

 

9.4 Якісний стан водних ресурсів області, тенденції щодо його зміни

 

Оцінка якості поливної води проводиться за ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії».

Основними джерелами зрошення є річки Сіверський Донець, Кальміус, Казенний Торець, Мокрі Яли, Кривий Торець, водосховища Павлопольське, Краснооскольське, Миколаївське та Курахівське, канал Сіверський Донець-Донбас.

Річка Сіверський Донець. Вода сульфатно-гідрокарбонатна та сульфатна за аніонами, кальцієво-натрієва за катіонами, за мінералізацією прісна (0,6-1,0 г/дм3) та слабомінералізована (1,3 г/дм3). Водневий показник становить – 7,2-7,9 одиниць pH, токсична лужність – 2,5-3,5 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Водневий показник, переважно, зменшився на 0,1-1,2 одиниці pH. Мінералізація води майже не змінилась, крім Бахмутського району, де відбулась зміна ступеню мінералізації води від прісної до слабомінералізованої (збільшилась на 0,4 г/дм3). Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів зменшились на 0,3-0,7 мг-екв і 0,4 мг-екв, відповідно.

Річка Кальміус. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами натрієва.

За мінералізацією вода слабомінералізована (2,1 г/дм3). Водневий показник становить – 8,3 одиниці pH, токсична лужність - 4,0 мг-екв/дм3. Лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Мінералізація води майже не змінилась. Водневий показник, переважно, збільшився на 0,2-1,2 одиниці pH. Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів зменшились на 0,2-1,2 мг-екв і 0,4 мг-екв, відповідно. Вміст іонів хлору збільшився на 1,2-2,3 мг-екв/дм3, хімічний склад води змінився з сульфатного на хлоридно-сульфатний.

Річка Казенний Торець. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. За мінералізацією слабомінералізована (2,0 г/дм3) та середньосолонувата (3,3 г/дм3 у Добропільському районі).Водневий показник становить – 7,2-8,3 одиниці pH, токсична лужність - 2,5-7,5 мг-екв (найбільша у м. Краматорськ). Лужність від нормальних карбонатів (0,4 мг-екв) виявлена у місті Краматорськ.

Водневий показник переважно, зменшився на 0,3-1,0 одиниці pH.

Мінералізація води і токсична лужність збільшились на 0,1-0,5 г/дм3 та 0,3-2,3 мг-екв, відповідно. Лужність від нормальних карбонатів збільшилась на 0,4 мг-екв.

Річка Мокрі Яли. Вода за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва, за мінералізацією слабомінералізована (2,5-2,6 г/дм3). Водневий показник становить – 7,7-7,8 одиниць pH, токсична лужність –3,1-3,4 мг-екв/дм3. Вміст іонів хлору - 17,3-18,1 мг-екв/дм3.

Водневий показник і токсична лужність, переважно, збільшились на 0,2-0,6 одиниць pH і 0,7-1,3 мг-екв/дм3, відповідно. Мінералізація води зменшилась, переважно, на 0,1-1,2 г/дм3.

Річка Кривий Торець. Вода прісна (0,9 г/дм3) та слабомінералізована (1,6 - 1,7 г/дм3) за аніонами хлоридно-сульфатна, гідрокарбонатно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. Водневий показник становить - 7,4-8,5 одиниць pH, токсична лужність – 3,5-5,2 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів - 0,6 мг-екв.

Мінералізація води майже не змінилась. Водневий показник, переважно, збільшився на 0,3-0,9 одиниць рН, токсична лужність зменшилась на 0,2-2,0 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів збільшилась на 0,6 мг-екв.

Павлопольське водосховище. Вода слабомінералізована (1,9-2,0 г/дм3), за аніонами сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва. Водневий показник становить – 7,5-8,1 одиниць рН, токсична лужність – 3,2-5,2 мг-екв, лужність від нормальних карбонатів не виявлена.

Мінералізація води, переважно, зменшилась на 0,1-0,4 г/дм3, водневий показник збільшився, переважно, на 0,1-0,9 одиниць рН. Токсична лужність, переважно, збільшилась на 2,1-2,3 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів зменшилась на 0,4 мг-екв.

Краснооскольське водосховище. За мінералізацією вода прісна - 0,5 г/дм3, за аніонами гідрокарбонатно-сульфатна, за катіонами кальцієво-натрієва, водневий показник становить – 7,7 одиниць рН. Токсична лужність становить – 1,2 мг-екв.

Мінералізація води та водневий показник майжене змінився, токсична лужність зменшилась на 0,9 мг-екв/дм3.

Курахівське водосховище. Вода за мінералізацією середньосолонувата (3,83,9 г/дм3) за аніонами хлоридно-сульфатна, за катіонами натрієва, магнієво-натрієва. Водневий показник – 8,4-8,5 одиниць pH, токсична лужність – 2,9 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів - 0,8 мг-екввиявлена у Покровському районі.

Мінералізація води та водневий показник збільшились на 0,1-0,9 г/дм3 і 0,1-0,7 одиниці pH, відповідно. Токсична лужність та лужність від нормальних карбонатів збільшились на 0,2-0,8 мг-екв і 0,6 мг-екв, відповідно.

Канал Сіверський Донець-Донбас. Вода за мінералізацією прісна (0,6-0,8 г/дм3). За хімізмом вода гідрокарбонатно-сульфатна за аніонами, натрієво-кальцієва за катіонами. Водневий показник – 7,1-7,9 одиниці рН, токсична лужність – 2,8-3,9 мг-екв, лужність від нормальних карбонатів (СО32-) не виявлена.

Водневий показник, переважно, зменшився на 0,4-1,2 одиниці pH. Мінералізація води майже не змінилась,токсична лужність збільшилась на 0,4-0,6 мг-екв. Лужність від нормальних карбонатів зменшилась на 0,3 мг-екв.

Малі джерела зрошення. За хімізмом вода, переважно, сульфатна і хлоридно-сульфатна за аніонами,натрієва і кальцієво-натрієва за катіонами. Мінералізація води становила - 0,4-6,0 г/дм3, водневий показник – 5,9-8,7 одиниць рН.

Прісна вода (0,4-0,9 г/дм3) виявлена у Лиманському, Бахмутському, Слов’янському районах та у м. Краматорськ. За агрономічними критеріями оцінки якості вода придатна для зрошення (у Лиманському районі) та, переважно, обмежено придатна для зрошенняза небезпекою вторинного засолення.

Слабомінералізована вода (1,0-2,9 г/дм3) виявлена у Бахмутському, Великоновосілківському, Добропільському, Костянтинівському, Лиманському, Мар’їнському, Мангушському, Покровському, Слов’янському, Ясинуватському районах та у місті Краматорськ. За агрономічними критеріями оцінки якості вода відноситься до обмежено придатної для зрошення за перевагою небезпеки вторинного засолення ґрунтів та непридатної без попереднього поліпшення її якості за небезпекою підлуження грунтів.

Середньосолонувата вода (3,1-5,0 г/дм3) виявлена у більшості районів області, крім Лиманського, Мангушського, Слов’янського районів та міста Краматорськ.

Сильносолонувата вода (5,1-6,0 г/дм3) виявлена у Володарському (ст.б. Водяна), Мар’їнському (ст. б. Безводна), Покровському (ст.б. Широка) та Ясинуватському (ст. с.Ласточкине) районах. За агрономічними критеріями оцінки якості вода відноситься, переважно, до обмежено придатної для зрошення за перевагою небезпеки вторинного засолення ґрунтів та непридатної для зрошення без попереднього поліпшення її якості за небезпекою вторинного засолення і токсичного впливу на рослини. Мінералізація води, переважно, зменшилась на 0,1-0,9 г/дм3.

У більшості джерел зрошення водневий показник зменшився на 0,2-0,7 одиниці рН. Токсична лужність, переважно, збільшилась на 0,1-2,3 мг-екв. Хімічний склад води більшості джерел зрошення майже не змінився.

Водою І класу на кінець поливного періоду забезпечено 0,7 тис. га (1,1% від земель, охоплених спостереженнями).

Водою II класу забезпечено 39,7 тис. га (64,6% від земель, охоплених спостереженнями), у тому числі за небезпекою вторинного засолення ґрунтів – 22,5 тис. га, підлуження ґрунтів – 17,2 тис. га.

Непридатною водою забезпечено 21,1 тис. га (34,3%), у тому числі за небезпекою вторинного засолення ґрунтів – 3,1 тис. га, підлуження ґрунтів – 9,3 тис. га, токсичного впливу на рослини – 6,4 тис. га, солонцювання ґрунтів– 2,3 тис. га.

Найбільш напруженими з точки зору якості зрошувальної води є Великоновосілківський, Костянтинівський, Бахмутський, Покровський, Мар'їнський райони та місто Краматорськ.

У порівнянніз аналогічним періодом минулого року площі забезпечені водою І та II класу зменшились на 0,1% та 2,2%, відповідно, площі з непридатною водою збільшились на 2,3%. Кліматичні умови звітного періоду зумовили низьку якість поливної води.

 

 

9.5 Виконання екологічних та комплексних програм (державних і регіональних)

У звітному році облводресурсів проводилась робота по виконанню відновлювальних робіт на малих річках, розробці проектно-кошторисної документації по протипаводковим заходам, лiквiдацiї підтоплення сільських населених пунктів.

Затвердженою Кабінетом Міністрів України 27.07.2000р. Постановою №1173 «Про комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року» передбачалось виділити Донецькій області 7,6 млн.грн., цих бюджетних коштів достатньо лише для виконання робіт на 4-5 об'єктах на п'ятиріччя. Але і ці об'єми не фінансувалися в повному обсязі. У 2001-2005 роках профінансовано лише 2,33 млн.грн. (30%), Недофінансування програм за 2001 –2005 роки становить 5,3 млн.грн. У 2006 році виділено 0,802 млн.грн., у 2007 році - 1,55 млн.грн, у 2008 році 5,05 млн.грн., у 2009 році передбачено 850 тис.грн. профінансовано 690,0 тис. грн. у 2010 році профінансовано 1359,6 тис.грн. у 2011 році профінансовано 250 тис.грн., у 2012-2015р.р. фінансування не було. У 2016році з державного бюджету було профінансовано 200 тис.грн.

В області проводиться робота по залученню коштів з обласного і місцевих бюджетів, коштів підприємств і інших джерел для виконання водоохоронних заходів.

Дані про залучення коштів в 2016 році наведені нижче:

таблиця № 9.5.1 тис.грн.

 

Всього

Державний

бюджет

Обласний

бюджет

Місцевий бюджет

Кошти підприємств

Інші джерела

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Всього

426.7

1251.4

200

200

 

356.3

26.7

503.2

-

-

200

191.9

 

 

9.6 Проблемні питання і шляхи їх вирішення

 

Для ефективного вирішення питань з управління та контролю за раціональним використанням і охороною водних ресурсів необхідно:

1. Для надання платних послуг розробити та затвердити єдині по галузі розцінки по усім видам послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1999 року №1379 та погодити їх у Мінфіні й Міністерстві юстиції України:

2. Вирішити питання про виділення коштів на виконання паспортизації річок і визначення зон можливого затоплення.

3. Вирішити питання щодо спрямування коштів місцевого бюджету за спецводокористування для стимулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

 

 

 

9.6.1 Забезпеченість водними ресурсами населення та галузей економіки

 

Водозабезпеченість в області в середній по водності рік становить 0,18 тис.м3/люд., у 5 разів менша, ніж у середньому по Україні.

Основними джерелами водопостачання області є річки Сіверський Донець, Кальміус, Казенний та Кривий Торці, Кринка, канал Сіверський Донець-Донбас, водосховища і підземні водозабори, а також Азовське море (для Маріупольського меткомбінату "Азовсталь").

Наявні водні ресурси не забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі. Питання забезпечення не вирішується через обмежене фінансування.

 

 

 

 

9.6.2 Проблеми водокористування та водовідведення

 

Фактичний об'єм скинутих в поверхневі водні об'єкти стічних вод в 2016 році 821,4 млн.м3, що на 22 млн.м3 менше ніж у 2015 році.

У порівнянні з попереднім роком скид стічних вод недостатньо-очищених зменшився на 87,6 млн.м3 з 263,7 млн.м3 до 176,1 млн.м3, нормативно - очищених збільшився на 4,9 млн.м3 з 99,3 до 104,2 млн.м3, нормативно чистих зменшився на 35,6 млн.м3 з 480,5 млн.м3 до 444,9 млн.м3.

 

Разом із стічними водами у водоймища і річки регіону надходить значна кількість забруднюючих речовин. У воді практично всіх річок області висока концентрація солей. Однією з причин цього є скид до них високомінералізованих шахто-рудничних вод, з якими до річок потрапляє понад 1 млн.т/рік різних солей (без урахування морської води).

Таким чином, не зважаючи на зменшення загальної кількості стічних вод, багато водних об'єктів регіону протягом довгого часу витримують високе техногенне навантаження, у зв’язку з чим річки і водойми гранично обміліли і мають значний рівень бактеріального і хімічного забруднення.

 

 

 

9.6.3 Стан очисних споруд

 

Всього на територі області на балансі водопостачальних підприємств 22 фільтрувальні станції для очищення питної води, 528 водопровідних і 306 каналізаційних насосних станцій, 93 каналізаційні очисні споруди, 21,5 тис.км, водопровідних мереж, 6,7 тис км каналізаційних мереж.

60% каналізаційних очисних споруд мають ступінь зношеності більш як 80% .

У 2016 році із державного бюджету кошти на ремонтно-відновлювальні роботи не виділялися.

Ремонтно-відновлювальн роботи в області виконуються тільки за рахунок екологічного фонду охорони навколишнього природного середовища згідно проектно-кошторисної документації або за рахунок власних коштів.

 

 

9.6.4 Якісний стан водних об’єктів та водних ресурсів

 

Контроль стану якості поверхневих вод Донецької області проводиться по 55 створах водних об'єктів. Контроль рівня забруднення проводиться у річках: Сіверський Донець, Казенний Торець, Кривий Торець, Сухий Торець і водосховищах Клебан-Бикському, Маячківському, Карлівському.

Проведений аналіз показує, що відсоток проб води, що не відповідають нормативам якості, за вказаний період практично не змінився, проте загальна кількість проб, контрольованих суб’єктами моніторингу істотно зменшилася (на 30-35%). Все це відображає негативну тенденцію зниження об’єму дослідження водних об’єктів суб’єктами екологічного моніторингу.

Якість води водних об'єктів р. Сіверський Донець до впадіння р. Казенний Торець відповідає вимогам санітарних норм. Негативно впливає на якість води в р. Сіверський Донець права притока – р. Казенний Торець. Нижче міста Слов'янськ р. Казенний Торець забруднена азотом нітритним (2,0 ГДК), хлоридами (1,1-3,4 ГДК), сульфатами (6,4 ГДК), азотом амонійним (1,1-2,5 ГДК). Максимальні концентрації азоту нітритного перевищували норму у 2 рази, хлоридів – у 3,4 рази, сульфатів – у 13,5 рази, азоту амонійного – у 2,5 рази. Високий рівень забруднення обумовлений скидом зворотних вод шахт Донецької області і підприємств комунального господарства. Клас якості 4 – "забруднена". Також негативний вплив на якість води р. Сіверський Донець здійснюють високомінералізовані води р.Бахмутка, у якій клас якості води змінюється з 4 "забруднена" на 5 "брудна".

9.6.5 Шкідлива дія вод

 

За даними Донецької ГГМЕ, станом на 01.01.2017р. обстежено 389 сільських населених пунктів загальною площею 51,1 тис.га. З них у 272 населених пунктах на загальній площі 9,3 тис.га виявлено підтоплення 12170 житлових будинків. Площа постійно підтоплених сіл 4,4 тис.га, тимчасово – 4,9тис.га. Все це ускладнило проживання людей та санітарну обстановку, стало причиною руйнувань будівель та загибелі багаторічних насаджень. Підтоплення пов'язане з дією ряду чинників, головними з яких є замулення русел річок та балок; підпір рівня ґрунтових вод ставками і водосховищами, будівництво ставків без проектів та порушення правил їх експлуатації, близьке залягання водоупору, незадовільний технічний стан колекторно-дренажної мережі.

9.6.6. Інші негативні фактори.

 

За даними моніторингових спостережень експедиції за меліоративним станом зрошуваних земель за останні роки відмічається зменшення площ з незадовільним меліоративним станом через зменшення площ з засоленими ґрунтами. У формуванні несприятливого еколого-меліоративного стану земель основним чинником (на 89-95%) є солонцюваті ґрунти з підвищеним вмістом натрію й магнію у верхніх шарах у вбирному комплексі ґрунту. Аналіз спостережень експедиції за процесами засолення та осолонцювання ґрунтів свідчить, що після припинення поливу відбувається розсолення ґрунтів у шарі 0-1,0м за рахунок їх промивки атмосферними опадами, але на окремих ділянках ґрунти залишаться засоленими на протязі тривалого часу (6-8років). Відновлення потенційної родючості ґрунтів внаслідок розсолення та розсолонцювання відбувається дуже повільно.

 

9.7 Необхідні першочергові заходи на найближчі роки

 

Передбачити фінансування для покращення екологічного стану річок області, для виконання незавершених робіт по розчистці річки Сухий Торець. Відновити фінансування на ремонт і реконструкцію гідротехнічних споруд Клебан-Бикського, Маячківського та Старомлинівського водосховищ.

 

 

9.8 Інформація про заходи, які вживалися для вирішення проблемних питань

 

З метою забезпечення належної експлуатації водоймищ та гідротехнічних споруд, попередження виникнення надзвичайних ситуацій, враховуючи ситуацію, яка склалася області (налічується 1673 безхазяйних водних об’єктів, 432 у незадовільному стані з них 60 – у аварійному стані) фахівцями облводресурсів проводилась робота з органами місцевого самоврядування:

- проводились наради з районними та міськими радами про включення у програму соціально-економічного розвитку про виділення коштів на розробку технічної документації на безхазяйні гідротехнічні споруди визначення їх залишкової вартості і передачі їх на баланс сільським та селищним радам;

- постійно проводиться робота з районними, селищними та міськими радами про необхідність розробки технічної документації та визначенню прибережних захисних смуг вздовж водотоків та навколо водних об’єктів;

 

Висновки та пропозиції

Аналіз екологічного стану використання водних ресурсів області, якості води у водних об'єктах та екологічного стану водного басейну дає змогу виділити основні причини існуючого становища та визначити коло найбільш важливих проблем, які потребують вирішення:

- високе антропогенне навантаження на водні об'єкти як наслідок екстенсивного розвитку економіки;

- високий рівень забруднення водних об'єктів, у тому числі питного водопостачання, з причини неефективної роботи багатьох водоочисних споруд та систем водовідведення;

- забруднення водних об'єктів поверхневим та дренажним стоком з територій міст, проммайданчиків, сільгоспугідь та інше;

- недосконалість та недотримання діючого економічного механізму водокористування. та здійснення водоохоронних заходів, виділення коштів за залишковим принципом;

- низька ефективність діючої системи управління у галузі охорони та використання водних ресурсів (недосконалість законодавчої та нормативної бази, недоліки в системі контролю за використанням вод).

У першу чергу необхідно вжити заходи, які не потребують значних капітальних витрат, але можуть дати позитивний результат, зокрема:

- підвищення культури виробництва;

- розробка та вдосконалення технологічних норм водоспоживання й водовідведення на підприємствах;

- підтримання в належному технічному стані діючих водоохоронних споруд;

- розробка та реалізація дієвих запобіжних та профілактичних заходів щодо недопущення аварійних ситуацій;

- виконання вимог водного законодавства щодо режиму використання прибережних захисних смуг та інше. 

 

 

Заступник начальника управління

по водних ресурсах А.П. Панкова

 

ДОДАТКИ

Державне агентство водних ресурсів

Донецька обласна державна адміністрація

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція

Слов'янський навчально-консультаційний центр НУВГП