Головний бухгалтер – Жигалова Галина Іванівна

У своїй діяльності експедиція керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наказами Донецького управління водних ресурсів та Положенням про Донецьку гідрогеолого-меліоративну експедицію.

 

Основними завданнями Донецької ГГМЕ є:

-         оцінка меліоративного стану зрошуваних та осушуваних земель і виявлення причин та тенденцій його змін;

-         оцінка ефективності меліоративних заходів;

-         оцінка якості поливних, дренажних та скидних вод;

-         оцінка впливу меліорації на якість та родючість ґрунтів;

-         оцінка технічного стану меліоративних систем та його впливу на меліоративний стан зрошуваних, осушуваних угідь, прилеглих територій і підтоплення сільських населених пунктів;

-         розробка пропозицій з покращення меліоративного стану та лiквiдацiї підтоплення;

-         ведення обліку та оцiнки мелiоративного стану зрошуваних та осушуваних земель i технiчного стану мелiоративних систем.

 

Виробнича діяльність

 

Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснює контроль за еколого-меліоративним станом зрошуваних та осушуваних земель, хімічним складом грунтових вод, якістю поливних, дренажних вод, технічним станом дренажних систем, підтопленням сільських населених пунктів в зоні впливу меліоративних систем та за ії межами у 18адміністративних районах та 10 містах області.

 

Під наглядом Донецької гідрогеолого-меліоративної експедиції знаходиться 122,3 тис. га зрошуваних земель, 5,3 тис. га прилеглих, 4,7 тис. га осушуваних земель, 19,5 тис. га земель, захищених колекторно-дренажною мережею. Контроль за підтопленням здійснюється в усіх сільських населених пунктах області.

 

Спостереження за рівнем ґрунтових вод здійснюється по 745 режимно-спостережних свердловинах, розташованих у всіх районах і містах області.

 

Спостереження за змінами гідрохімічного стану та поживного режиму ґрунтів проводяться на 52 грунтово-сольових стаціонарах.

 

За даними спостережень ДГГМЕ еколого-меліоративний стан зрошуваних земель на кінець поливного періоду 2011 року склався наступним чином:

сприятливий - на площі 59,9 тис.га (49,0%);

задовільний - на площі 57,2 тис.га (46,8%;

незадовільний - на площі 5,2 тис.га (4,2%).

 

У формуванні несприятливого еколого-меліоративного стану земель у цей період основним чинником (87%) є солонцюватість грунтів з підвищеним вмістом натрію й магнію у верхніх шарах у вбирному комплексі грунту, та 13% - засоленість грунтів.

 

Еколого-меліоративний стан осушуваних земель на середину вегетаційного періоду 2011 року оцінювався як:

 

сприятливий - на площі 0,1 тис. га (2%);

задовільний - на площі 0,9 тис. га (20%);

          незадовільний - на площі 3,7 тис. га (78%)

 

Незадовільний еколого-меліоративний стан склався через незадовільну роботу гідротехнічних споруд на осушуваних землях у заплавах річок Вовча та Кривий Торець. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площа осушуваних земель з незадовільний меліоративний стан

 

Якість зрошувальної води є найбільш суттєвим чинником впливу на еколого-меліоративний стан зрошуваних земель. На кінець поливного періоду 2011 року вода обстежених джерел зрошення області за агрономічними критеріями, переважно, 66,5%, ІІ класу якості - обмежено придатна для зрошення, у 32,8% джерел – непридатна. Вода І класу виявлена лише у 0,7% джерел.

Найбільш напруженими, з точки зору якості зрошувальної води у звітному періоді, є Старобешівський, Великоновосілківський, Амвросіївський, Красноармійський, Костянтинівський, Мар’їнський, Ясинуватський райони, міста Краматорськ і Макіївка.

Для оцінки забрудненості іригаційної води за екологічними критеріями визначались вміст:

- мінерального азоту;

- мікроелементів – заліза (загального), міді, марганцю, цинку і фтору;

- важких металів – хрому загального і Cr⁶⁺, нікелю (ІІІ клас - високо небезпечні), хрому (Cr³⁺) – ІІ клас, помірно небезпечні.

- поліфосфатів (РО₄^3-).

Хлоридне забруднення визначалось за вмістом хлоридів.

За результатами лабораторних аналізів виявлено забруднення хлоридами, амоній-іонами, нітратами, нітритами, залізом загальним і фтором.

Незабрудненою водою забезпечено 11,7 тис.га (11,0% від охоплених спостереженнями), умовно забрудненою – 89,1 тис.га ( 83,5%), у тому числі хлоридами – 14,4 тис.га, нітратами – 0,8 тис.га, нітритами – 0,2 тис.га, амоній-іонами – 73,3 тис.га, залізом загальним – 0,3 тис.га, фтором – 0,1 тис.га; забрудненою – 5,9 тис.га (5,5%), у тому числі хлоридами – 5,8 тис.га, нітратами і нітритами – 0,1 тис.га.

 

Умовне забруднення води хлоридами в межах 354,5– 595,6 мг/дм³ виявлене в джерелах зрошення в більшості районів та м. Краматорськ.

 

Умовне забруднення нітратами (75,6–81,8 мг/дм³)виявлене в ставку б.Крута Балка ТОВ «Крута Балка» Ясинуватського району і р. Казенний Торець ТОВ «АФ ім. Орджонікідзе» м. Краматорськ.

 

Умовне забруднення нітритами (3,2 мг/дм³)виявлене в р. Кривий Торець СТОВ «Іванопільське» Костянтинівського району.

 

Умовне забруднення води аміаковим азотом у межах 0,1-3,1 г/дм³ виявлено в більшості джерел зрошення, охоплених спостереженнями.

 

Умовне забруднення води залізом загальним в межах 0,3-0,4 мг/дм³ виявлено в ставку р. Комишуватка АЦ №26 Першотравневого району і р. Кринка СТОВ «Зоря-Нова» Шахтарського району.

 

Умовне забруднення води фтором (0,8-0,9 мг/дм³) виявлено у ставку ДРК ФГ «Лиман» Краснолиманського району і ставку б.Харцизька в СТОВ «Зоря-Нова» Шахтарського району.

Забруднені хлоридами (611,5-1666,2 мг/дм³) води виявлені в таких джерелах:

в річках:

- Мокрі Яли і Вовча Великоновосілківського району;

- Сухі Яли Мар’їнського району;

- Грузький Єланчик Новоазовського району;

ставках річок:

- Шайтанка Великоновосілківського району;

- Калка Володарського району;

- Осикова Мар’їнського району;

- Комишуватка і Зелена Першотравневого району;

ставках балок:

- Суха Плотва Артемівського району;

- Солона і Ворона Великоновосілківського;

- Глибока Костянтинівського району;

- Солодкувата Мар’їнського району;

- Грекова Новоазовського району,

- Комишуваха Першотравневого району,

- Гірка Тельманівського району.

 

Забруднення нітратами (134,4 мг/дм³)виявлене в ставку б. Мазурова АЦ №37/2 Волноваського району.

 

Забруднення нітритами (3,9 мг/дм³)виявлено в ставку б.Очеретувата ТОВ «Агроінвест» Ясинуватського району

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площі, забезпечені незабрудненою водою, зменшились на 5,7%, умовно забрудненою – збільшились на 6,6%, забрудненою – зменшились на 0,6%, площі з дуже забрудненою водою у звітному періоді не виявлені (у 2010 році становили 0,3%).

 

З метою збереження високої родючості меліорованих земель і поліпшення гідрогеологічних умов на зрошуваних та прилеглих землях діє горизонтальний дренаж на площі 19,5 тис. га. За результатами спостережень за хімічним складом дренажних вод, що скидаються у гідрографічну мережу (річки, водоймища, балки) і Азовське море, дренажні води переважно сульфатні кальцієво-натрієві за типом з мінералізацією 1,5-7,1, г/дм³. Загальний обсяг дренажного стоку по області за 2011 рік становив 1434,0 тис.м³. Розподіл за забрудненістю річних обсягів стоку наступний:

 

незабруднені води – 23,7 тис.м³ (1,6%);

умовно забруднені води – 1187,2 тис.м³ (82,8%);

забруднені води – 223,1 тис.м³ (15,6%).

Оцінка забруднення виконувалась за вмістом хлоридів, нітратів, нітритів, амоній-іонів, фосфатів, мікроелементів та важких металів. За результатами лабораторних аналізів виявлено забруднення хлоридами, амоній-іонами, нітратами, залізом загальним, марганцем і фтором.

 

Лабораторні дослідження є невід’ємною частиною комплексу робіт з моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель. Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Донецької ГГМЕ 14 січня 2008 року отримала свідоцтво про атестацію №161 на право проведення вимірювань 31 показника фізико-хімічних властивостей ґрунтів, 33 показників якості води для виконання комплексу лабораторних досліджень, необхідних для визначення кількісних та якісних характеристик водно-фізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів, їх сольового складу, а також хімічного складу ґрунтових, дренажних та поверхневих вод.

 

Донецька ГГМЕ щорічно виконує 23-25 тис. умовних аналізів води та ґрунту. В ґрунтових, поверхневих та дренажних водах проводиться вимірювання:

- водневого показника рН, сухого залишку, гідрокарбонат-, карбонат-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, загальної жорсткості, кальцій- та магній-іонів, нітрит-іонів, амоній-іонів, нітрат-іонів, загального залiза, хрому загального,(ІІІ), (VI) валентного, цинку, міді, марганцю, фосфат-іонів, фторид-ионів, нікелю, каламутності кольоровості, перманганатної окислюванності, сульфід-іонів, кремнію, фосфору загального;

В пробах ґрунтів виконується вимірювання таких показників якості грунту:

- хімічного складу водної витяжки ґрунтів з визначенням водневого показника рН, гідрокарбонат- та карбонат-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, кальцій-іонів, магній-іонів;

- поглинутих основ (кальцію, магнію, натрію), гумусу, азоту нітратного, рухомих сполук фосфору, рухомих сполук калію;

- визначення вологості ґрунту (ваговим методом).

 

Донецька ГГМЕ проводить спостереження за гідрогеологічною обстановкою в сільських населених пунктах області з метою встановлення наявності підтоплення та з’ясування його причин. Підтоплення відноситься до числа прогресуючих негативних явищ, які формуються під впливом природних і техногенних чинників та їх взаємодії.

Станом на 01.01.2012 року Донецькою ГГМЕ було обстежено 77 сільських населених пунктів області. За результатами обстеження підтоплення виявлено у 55 селах на площі 2,0 тис. га, в тому числі постійне – на площі 1,1 тис. га, періодичне - 0,9 тис. га. Для захисту від підтоплення 14 сільських населених пунктів забезпечені колекторно-дренажною мережею загальною площею 0,8 тис.га.

Основними причинами підтоплення були:

-         підпір рівня ґрунтових вод ставками та водосховищами;

-         замулення річок та балок;

-         близьке залягання водотриву;

-         низькі гіпсометричні відмітки поверхні території;

-         незадовільний технічний стан колекторно-дренажної і осушувальної мережі.

На підставі розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 15.04.2009 р. №163 про Тимчасовий порядок щодо підготовки правових актів з надання водних об’єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди Донецька ГГМЕ надає довідки про гідрогеологічний стан території в зоні впливу водного об’єкту на підтоплення населених пунктів та сільгоспугідь та про хімічний склад води у ставках, які використовуються для риборозведення та виробництва сільгосппродукції.

Згідно переліку платних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 26.10.2011р., експедиція надає:

 

рекомендації щодо поліпшення стану зрошуваних і осушуваних земель;

 

рекомендації та розрахунки з питань обґрунтування потреби у воді та оцінки обсягів водокористування по водних об’єктах;

 

послуги, пов’язані з виконанням земляних робіт

виконує:

 

відбір проб та вимірювання якості поверхневих та підземних вод;

 

відбір проб грунтів та визначення їх властивостей;

 

інженерні, гідрогеологічні вишукування.